Дочитала роман «Танці з кістками» Андрія Сем’янкова.
Приємно вражена.
В описі, біля імені автора, стоїть (MED Goblin). Не дуже я була знала пана Медгобліна, не його підписниця. Знала, що він популярний блогер от і крутила носиком перед тим як віддати кривні грошики за книжульку. Так-так, я саме з тих недалеких особин з упередженнями проти блогерів. Вибачте стереотипи іноді вище здорового глузду.
Вмовили відгуки та медична тематика.
Київські локації, опис буремних років, присмак відчаю та смачні описи розбирання трупів на запчастини — вайб зайшов!
Гарно сконструйована історія. Все на місці, має логіку та сенс. Героям віриться. Повільне входження та швидкий фінал(не вистачило трешовості у фіналі, але шош). Головний твіс вгадала 😏 Обожнюю це відчуття, коли розкусив суть, а фінал підтвердив.
Автор просто котик, бо придумав цукерочку! Звісно цукерочка специфічно смакує тухлятинкою, але ж цукерочка, ну!
Рекомендую тим хто любить інтриги та не гребує огидними кривавими історіями.☺️
