Перед вами книжка для школярів середньої та старшої школи. В ній розповідається про важливий період в історії України - 20-30-х рр. XX ст. Маруся збігає з мосту. Попереду її чекає школа. Маруся йде до першого класу. На дворі 1926 рік. Перед дівчиною 10 років шкільного життя. Будуть улюблені вчителі й не дуже. Будуть хор, читання, живі піраміди, кіно і театр. А в цей час в країні — колективізація, Голодомор, індустріалізація, великий терор.
Мені дуже хочеться видати її в паперовому вигляді, до того ж з чудовими ілюстраціями Аврори Батирьової. Але поки буде так, в електронному варіанті.
Місто дії — Харків, СРСР. Час — 1927-1937 роки. Закінчується НЕП, починається індустріалізація, колективізація та «великий терор».
10 шкільних років дівчини на ім“я Маруся.
Книжка про те, як жили століття тому. Можливо щось подібне переживали твої прабабусі та прадідусі.
Книга напівдокументальна. Всі події відбувалися.
Розумію, що виникне багато питань. Наприклад, я не знаю, чим лікували Павла, коли він хворів. Або в книзі ані слова про піонерів. Це як раз привід порозпитувати своїх родичів, пошукати інформацію додатково.
1-ий клас. 1928 рік
Маруся йде до школи. Їй майже 6 років. А брату Павлу вже 9 з половиною. Вони йдуть до одного класу.
Перша вчителька — Марія Іванівна Тимченко. Немолода дама в окулярах. Строгий погляд. Але Маруся її полюбила. Вчителька зі своїм першим класом няньчиться. Багато куди їх водить — в театр, у кіно, в парк на пікнік. Маруся вперше побувала в зоопарку. Найбільше її здивувала клітка, в якій сидів бурий ведмідь. Яка ж вона маленька для нього! Так шкода тварину.
Дорога до школи йде через залізничні колії. Дорогою набирається чималенька ватага школярів. Сміх, пустощі, більш серйозні розмови за уроки. Маруся пам“ятає правило: ні в якому разі не наступати на «стрілку» із рейок! Це дуже небезпечно. Раптом з“явиться потяг, «стрілка» переведеться, і нога застрягне.
Школа стоїть на території заводу. Учні бігають до заводського буфету купляти тістечка по 3 копійки.
Восени сім“ю обікрали. Маруся з новою подружкою, однокласницею Шурою Алєксєєвою, в комірчині ласували горішками. Були дуже захоплені цим заняттям, сиділи, як мишки. А в цей час в кімнатах хазяйнували крадії. Винесли все цінне — батькову шкіряну куртку, годинник, теплі пальта. Це серйозна матеріальна втрата для сім“ї, нелегко буде відновити.
