Друкарня від WE.UA

Я бачив рани

Я бачив рани,

Гоїть котрі лише сіль

І сіль же розтинає

Мені вдалось помітити рух світла

На її руках

Мої ж були більше подібні розп'ятому.

Шукай її тепер в асфальтових дворах,

Ходи-блукай там манівцями

Сповідуйся тепер їй тихо,

Як останній крок

Сповідайся їй саме зараз,

Поки ще кров стікає з рани

Деревом, фарбує білий пісок

Прощай її тепер так,

Як прощають утому:

Неначе сонце,

Що підсвічує альтани,

Неначе пам'ять,

Що дає життя

Усьому мертвому

Та усьому живому.

Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Руслана Астахова
Руслана Астахова@Notyourslana

7Довгочити
96Перегляди
1Підписники
На Друкарні з 27 липня 2023

Більше від автора

Це також може зацікавити:

  • Літо

    Літо сурмить травами, стегна лоскоче променями,

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • Музика

    Так боляче птахом сполоханим музика б'ється всередині мене. Крилами ранить нутрощі, хоче звільнитись від тіла. Я б її не тримала, повір, я б її відпустила,щоб дзвеніла вона, щоб нарешті розправила крила, щоб вона покотилась луною за обрій

    Теми цього довгочиту:

    Вірші

Коментарі (2)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Це також може зацікавити:

  • Літо

    Літо сурмить травами, стегна лоскоче променями,

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • Музика

    Так боляче птахом сполоханим музика б'ється всередині мене. Крилами ранить нутрощі, хоче звільнитись від тіла. Я б її не тримала, повір, я б її відпустила,щоб дзвеніла вона, щоб нарешті розправила крила, щоб вона покотилась луною за обрій

    Теми цього довгочиту:

    Вірші