Я бачив рани,
Гоїть котрі лише сіль
І сіль же розтинає
Мені вдалось помітити рух світла
На її руках
Мої ж були більше подібні розп'ятому.
Шукай її тепер в асфальтових дворах,
Ходи-блукай там манівцями
Сповідуйся тепер їй тихо,
Як останній крок
Сповідайся їй саме зараз,
Поки ще кров стікає з рани
Деревом, фарбує білий пісок
Прощай її тепер так,
Як прощають утому:
Неначе сонце,
Що підсвічує альтани,
Неначе пам'ять,
Що дає життя
Усьому мертвому
Та усьому живому.
Незважаючи на велику кількість чудово ілюстрованих видань із захопливими сюжетами, більшість дітей віддає перевагу гаджетам, а не читанню. Нерідко ситуацію погіршують і самі батьки: активні спроби прищепити любов до книг призводять до формування стійкої асоціації з нудьгою, тиском або покаранням.
Гість, який заселяється в готель думає про зручність, комфорт і відпочинок. Але якщо він заблукав, або не знайшов свій номер — це одразу впливає на загальне враження. Саме тому якісні таблички на двері готелів від Bsign є частиною сервісу, а не просто елементом оздоблення.
Буває так: у школі українська література сприймалася як щось “треба”, а не “хочу”. Треба вивчити, треба переказати, треба пояснити, що мав на увазі автор. І в якийсь момент між читачем і текстом просто зникає живий контакт.
Подорож автомобілем до Європи — це можливість побачити кілька країн за одну поїздку, самостійно планувати маршрут і не залежати від розкладу транспорту. Проте така подорож потребує ретельної підготовки. Важливо врахувати документи, які можуть знадобитися за кордоном.
За останні місяці діяльності нашої платформи відбулись важливі та природні зміни. Серед них: очищення від спаму в Стрічці, покращення в профілях, просування Платформи, партнерство та розвиток розділу Піар. Також, пояснимо трішки про Схвалення та почнемо говорити про Монетизацію
Вона тепер не сміє сюди приходити
Тріском льодів розірве тишу крижаного поля
Я б не боявся, коли б точно знав
Я іду додому…дорогою крізь віки. Біля мене минають миті людських життів: їхнє кохання, ненависть, біль. Їхні почуття мені відомі, через тебе
Іноді, пишучи щось, воно може здаватись тобі закоротким, але це ніколи не змінить того факту, що воно розповідає про все і ні про що водночас. Саме за це я цей стовпчик і люблю. Саме тому і публікую
Я іду додому…дорогою крізь віки. Біля мене минають миті людських життів: їхнє кохання, ненависть, біль. Їхні почуття мені відомі, через тебе
Іноді, пишучи щось, воно може здаватись тобі закоротким, але це ніколи не змінить того факту, що воно розповідає про все і ні про що водночас. Саме за це я цей стовпчик і люблю. Саме тому і публікую
