Друкарня від WE.UA

Я бачив рани

Я бачив рани,

Гоїть котрі лише сіль

І сіль же розтинає

Мені вдалось помітити рух світла

На її руках

Мої ж були більше подібні розп'ятому.

Шукай її тепер в асфальтових дворах,

Ходи-блукай там манівцями

Сповідуйся тепер їй тихо,

Як останній крок

Сповідайся їй саме зараз,

Поки ще кров стікає з рани

Деревом, фарбує білий пісок

Прощай її тепер так,

Як прощають утому:

Неначе сонце,

Що підсвічує альтани,

Неначе пам'ять,

Що дає життя

Усьому мертвому

Та усьому живому.

Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Руслана Астахова
Руслана Астахова@Notyourslana

7Довгочити
207Перегляди
1Підписники
На Друкарні з 27 липня 2023

Більше від автора

Це також може зацікавити:

  • v.b | N | цикл “протиріччя”

    Цей текст — про людину, що губиться серед міста й власних думок. Про відчуття, коли навколо шум і світло, а відповідей нема. Про ніч, що дробить тебе на уламки, поки ти мовчиш і шукаєш сенс там, де його не залишили.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • Відчай(вірші)

    Стікаючи кров'ю, твої кроки важкі, Ехом відходять у темряву. Ти присягався захистити все, Але меч друга тобі серце проткнув.

    Теми цього довгочиту:

    Вірші

Коментарі (2)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Це також може зацікавити:

  • v.b | N | цикл “протиріччя”

    Цей текст — про людину, що губиться серед міста й власних думок. Про відчуття, коли навколо шум і світло, а відповідей нема. Про ніч, що дробить тебе на уламки, поки ти мовчиш і шукаєш сенс там, де його не залишили.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • Відчай(вірші)

    Стікаючи кров'ю, твої кроки важкі, Ехом відходять у темряву. Ти присягався захистити все, Але меч друга тобі серце проткнув.

    Теми цього довгочиту:

    Вірші