Час від часу я повертаюсь до думок про те, що становить мене як особистість чи просто як живу істоту, яка виконує функції людини у цьому світі. Я думаю про це поверхнево, тобто опираюсь на те, що кидається на очі у першу чергу у мені. Гм, це може бути якесь моє хобі? Або моя історія пошуку у браузері? Або ще щось? Може це все вже закладено у мій паспорт, у мою національність і мій погляд на життя, що частково дістався від батьків? І у кожної людини звісно різне уявлення про мене, для когось я особа, якою зручно маніпулювати, для когось я донька, для когось я просто дивачка в Інтернеті. І от що з цього може робити мене як особистість: те, як я себе бачу чи як мене бачать? Яка у мене з цих двох ролей у суспільстві? Чи їх, ролей, може бути багато? Ці питання мене хвилюють вже давно, хоча я впевнена, що на них вже не раз давали відповідь, але чи можу я сама продовжити цей потік думок, навіть якщо мені його доведеться пізніше грубо і нещадно перервати?
Кожна людина закарбована у спеціальну літеру спеціальної сторінки спеціальної книги, яка призначена для того, щоб вичитати цю людину, витягти з неї всі соки, щоб її можна було відчути, відчути повністю, обійти її минуле, теперішнє і колишнє за один день, обрати улюблених героїв, посперечатись з її внутрішнім голосом та забути після останньої сторінки. Я сподіваюсь, що не побачу такої книги про себе, я спокійна, бо зараз це лише моя уява, але давайте уявимо, що кожна людина може мати по декілька таких книг, наприклад, по дві. Обидві книги будуть прошиті спогадами, емоціями та кошмарами однієї фізичної особи, однієї людини, що має ім’я та прізвище, має борги, має сором і голод, але одна з них буде написана з голови цієї Людини (я співчуваю і поважаю Її, тому от з поваги почну писати з великої літери), а друга зі слів Її батьків, друзів, вчителів та ворогів і ось тут з’являються питання, що прямо відсилають нас до початку цього вирваного аркушу з ледь-ледь живого щоденника: «а яка з цих книг буде мати більший важіль у суспільстві? По якій з цих книг інші краще зрозуміють Людину як особистість? Як вони зможуть СПРАВДІ дізнатись про Неї? Від Неї про Неї чи від інших про Неї?». Але тепер у мене є ще, що можна додати до цієї папки безглуздих запитань: «А чи може Людина змінити хоча б одну з цих книг? Що їй треба змінити? Себе чи Оточення? Вона це її перше Я, а Відгук Оточення у ній це вже друге Я, які при знайомстві з кимось є чимось нероздільним і незрозумілим, але щось з цього домінує, значно домінує і навіть якщо мені хтось зможе дати відповідь на ці запитання, то у мене з’являться нові, бо якщо з цього зробити навіть дуже примітивне рівняння, то вийде, що я = Я Особисте і я = Відгук Оточення, тобто Особисте=Відгук Оточення, що виглядає дуже безглуздо, бо ніхто не знає що у кого у голові насправді, це єдине місце, де людина може сховати весь світ і про це ніхто не дізнається, а ми ось так беремо і ставимо між цими двома Я знак рівняння? Тоді знову варто написати про те, що на певній стадії ці два поняття є нероздільними, особливо для інших, тобто для Я Особисте автоматично стає Я Відгуком Оточення, але чи якщо між цими двома поняттями вже є знак дорівнює, то виходить, що немає сенсу мати Людині дві книги і їй достатньо мати лише одну з них, але, знову, знову і знову, питання ЯКУ книгу вона має мати, тобто пам’ятати, тобто відчувати, тобто переживати і відповідати її стандартам. Це те, що напише Вона сама чи те, що напишуть за Неї? Мене у суспільстві визначають мої особисті переживання чи лише те, що бачать і можуть записати інші? Або, можливо, це все лише розділи однієї великої книги, яка має ще декілька Я у ролі співавторів, просто ми цього не помічаємо або просто не маємо права знати.
Моє Я Особисте змінило тут десятки речень і переставило між собою ще більшу кількість слів, аби вони мали сенс, а тим часом Я мого Відгуку Оточення ніяк не змінилось, бо про цей текст ніхто крім мене не знає, не може з’їсти своєю уявою і закарбувати у пам’яті. Тоді чи важливі досягнення мого Я Особисте? Чи Я Особисте це лише чистилище перед виходом з голови у зовнішній світ, де воно миттєво стає Я Відгуком Оточення? А де можна шукати відповіді на все це? Правильно, у Я
