Щось нове оселилося в серці,
Тепле, ніжне від краю до краю,
Незбагненне і навіть незвичне,
Так тендітно мене обіймає.
Відпустило усе, що тремтіло,
Відболіло і часом,вітрами,
Занесло десь у вирій птахами,
Залишивши відбиток назавжди.
Відчуваю натхнення і радість,
Як же часом буває потрібно,
Теплу душу і руку поруч,
Вже не страшно, бо все ще вірю.
Сколихнулося все й одразу,
Мов торнадо,перевернуло,
Вже не страшно, бо відчуваю,
Я людина і вже щаслива.
Часом серце за грати ховаєм,
Щоб його не поранили нишком,
Ті, кому ми себе довіряєм
Чи ховаємо його трішки.
Яка радість, нестримно й безтями,
Після того як серце закрилось,
Я щаслива, що маю здатність
Відчувати та мати крила.
18.05.2021
P.S.Хоч і минуло та хочеться запам'ятати конкретну цю мить.
