Як допомогти іншому при флешбеках

Флешбек буквально означає несподіваний спогад, ретроспектива, зворотній кадр.

Флешбек – психологічне явище, коли у людини виникають раптові, сильні повторні переживання минулого досвіду або його елементів. Можна порівняти з кіно, коли посеред тепершніх подій нам показують минуле: сюжетна лінія переривається і ми споглядаємо, що і як відбувалося раніше.

Флешбеки часто супроводжують ПТСР.
При флешбеках переживання настільки реалістичні, що людина втрачає відчуття тут і зараз. Вона в моменті проживає все те, що з нею відбувалося колись в минулому.

Це страшно – втратити відчуття контролю, коли спогади переносять тебе у болюче минуле. Таке враження, що ти стоїш там і навкого тебе розвиваються травмуючі події.

Ще одним симптомом постравматичного стресового розладу є інтрузія.
Це «легка» форма переживання минулих подій - повторювані нав’язливі спогади, які також, як і флешбеки, виникають спонтанно, але при цьому людина перебуває в моменті «тут і зараз».
Наприклад, ви з кимось посварилися увечері, а на ранок вас ще може «накривати», коли згадуєте ту розмову.
Тобто ви чітко знаєте: ви тут, у теперішньому часі, спогад швидко виник і так само швидко зник. Ви не втратили відчуття зв’язку з реальністю.

Підсумовуючи: різниця між флешбеком та інтрузією у реалістичності: інтрузія – це секундне «струшування» спогадом, коли людина розуміє, що їй зараз ніщо не зарожує, вона в безпеці. Флешбек – це сильне фізичне відчуття, яскраві спогади, які дають реалістичні враження, що подія минулого відбувається знову. Людина ніби «вилітає» із теперешнього часу і повертається всім своїм єством у минуле. Буває, що людина повністю втрачає відчуття реальності і не може самотужки «повернутися» у реальність.

Як ви можете допомогти:
прокладіть аудіальний місточок між минулим і теперішнім. Спокійним і впевненим голосом зверніться до людини на ім’я та скажіть «Ти в безпеці», «Тобі ніщо не загрожує», «Я поруч», «Все в порядку». Повторюйте ім’я, назвіть себе і хто ви, повторюйте наполегливо, спокійно, впевнено, не поспішайте: «Ти в безпеці», «З тобою все в порядку».

Не кричіть. Не підходьте близько. Не торкайтеся. Не намагайтеся обійняти.

Продовжуйте говорити, звертатися на ім’я. Це стане тим ланцюжком, ниточкою, по якій людина зможе повернутися в тут і зараз.

Коли побачите, що людина реагує на вас, відгукується на контакт, тоді можете запропонувати води, спитати дозволу торкнутися – взяти за руку, обійняти.

Якщо ж не вдається допомогти, то потурбуйтеся про свою власну безпеку. Флешбеки, на жаль, можуть бути небезпечні не тільки для самої людини, а й для тих, хто її оточує.