Друкарня від WE.UA

Як наче у казці…(у святковій суєті)

Кохання її засліпило… - у танцях, розмовах, обіймах його та цілунках. Коли ж вони вже за столиком вдвох смакували глінтвейн, вона згадала про час… - згадала, коли майже було уже пізно.

Побігла, вона утекла, кинула хлопця самого - забула навіть змінити взуття на тепле, зимове, яке залишилось в гардеробній палацу… - перевзулась у туфлі з високим підбором, моднячі, яскраві. Сіла, упала в таксі, видихом кинула водієві «…Їдьмо, будь ласка, худчіше!…», тоі ж миті вона зрозуміла, що боса…Глянула в заднє вікно - хлопець стояв у розгубі, туфлі з високим підбором тримав у руках. Пирснула сміхом чомусь, вона вимовила «…Ну, от! Маю проблемку тепер…» та знову собі усміхнулась. Вийшла з авта, по снігу босою пішла до під”зду.

До квартири ввійшла…ні! вона впала в відчинені двері. Мати ледь підхопити її спромоглась - зрозуміла, що дочка добряче таки перемерзла. Напоєм якимось її напоїла, вклала у постіль, теплою ковдрою вкрила. Цілуючи, тихо шепнула «…І нехай тебе принц поцілунком розбудить на ранок…».

Але ранком вона чаєм запила наїдок із маслом та сиром, швидко вдяглась та пішла до роботи. А там уже бос гукнув до себе її, в кабінет «…Ось…Тобі тут лишили. Наказали з рук в руки віддати тобі особисто…Ні! Ну, це ж треба таке - наказали?…Мені?!…Але - забирай вже! Ступай…І пам”ятай, що ти на роботі, а не на святах! Іди вже з зору мого…».

Відкрила коробку, а там - її туфлі! Аж сумно від того ій стало - хотілося ій, щоб усе відбувалось як в казці про попелюшку та чарівницю, усміхнену миловидну фею стареньку…А натомість - маєш…Принц так банально та швидко її відшукав! А так мріялось ій, так бажалося дива…

Раптом при виході з офісу з ним зіштовхнулась. Вмить зашарілася від несподіванки «…Ти…» - тільки й вимовити спромоглась…Він на неї чекав. У кафе їй зізнався - давно вже кохає її та не знав, як підійти, як сказати про те…Сором”язливо, збентежено та скоромовно вимовив все про своє до неї кохання.

…Та залишимо їх. Чи вийде в них щось? А чи ні?… - не знаєм та й знати ми не повинні у святкові, ці суєтні дні. Все можливе в щасливому часі…Чи собі пригубити ігристе веселе вино, пригадати своє неймовірне перше кохання?…………

Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Ontoja
Ontoja@alianz

Зачарований українською мовою

62Прочитань
23Автори
6Читачі
На Друкарні з 28 березня

Більше від автора

Це також може зацікавити:

Коментарі (4)

Доволі цікавий текст. Не знаю, чи це вірш, чи радше прозовий поетичний етюд, але він може зацікавити своєю історією. Хоч це й не зовсім той стиль, який я зазвичай вподобаю, проте текст справді читається з інтересом.

Це також може зацікавити: