Dark romance (він же темна романтика) — це особливий жанр, що має різнобарвну, не підготовленому читачу подекуди дику систему тропів та кліше. Темні романтичні історії приваблюють все більше і більше читачів по всьому світу. Протягом 2021 року продажі любовних романів становили 18% від загального обсягу продажів художньої літератури для дорослих, що робить їх другою категорією найбільш продаваної художньої літератури у світі! Проте відсоток саме темної романтичної літератури важко оцінити кількісно, оскільки частково вона процвітає в джунглях Kindle Unlimited, химерної версії бібліотеки Amazon, куди самвидавні автори можуть завантажувати свої книжки.
Як і в усій романтиці, конфігурації любовних ліній в dark romance різноманітні: легко знайти квір- та поліаморні стосунки, різноманітні системи персонажів із різними гендерними ідентифікаціями.
Однак, що сильно вирізняє темні романтичні романи на фоні інших романтичних підтипів історій — це їх жорстокість. Слово “dark” з англійської означає “темрява”, і із цього вже можна зробити певний висновок, що це “темні”, “химерні” та “не зовсім прийнятні так-то, якщо подивитися з точки зору реального світу” історії. Зазвичай їх героями стають психічно неврівноважені люди, члени злочинних угрупувань тощо. Це жорстокі історії із подекуди відвертими сценами сексуального насильства (котре інколи автором описується як “шалена пристрасть”, хоча ми всі знаємо про існування активної згоди), аб’юзивними стосунками та психологічним тиском. Проте на колір і смак товариш не всяк, і ми тут не для того, щоб засуджувати людей за їхні читацькі вподобання.
Якою буде ваша реакція, якщо ми вам скажемо, що хтось на повному серйозні використовуватиме для промоутингу своєї dark romance історії (зокрема із тропом serial killer dark romance) образ реального сучасного живого вбивці і казатиме: “Якщо вам подобаються гарячі кримінали, то вам точно сподобається моя нова книга?”.
Героїня нашої сьогоднішньої розмови — самвидав авторка Кессі Реффл (Cassie Reffle), яка опублікувала у своєму TikTok-акаунті ролики із засудженим до смертної кари убивцею Вейдом Вілсоном (відомим також як Вбивця Дедпул; він отримав це прізвисько за те, що його імʼя повністю співпадає з “мирським” імʼям відомого трикстера коміксів Марвел) та вищезазначеним текстом.
Глядачі цих роликів обурилися, бо Вейд Вілсон є реальним убивцею і жорстоко позбавив життя двох жінок, і це занадто навіть для темної романтичної історії.
Ця авторка використовує його [Вейда Вілсона] фотографії, щоб продавати копії своєї книги про серійного вбивцю, і відмовляється вибачатися. Тепер вона плаче, бо їй погрожують, — каже користувач із ніком vippaddingtonbear у створеному спеціально для обговорення цієї ситуації сабредіті. — Погрожувати — це неправильно, але плач хоч рікою. Через нього загинули жінки.
Також учасники обговорення зазначили, що проблема не в самому тексті або тропах, а в тому, що для його промоутингу використаний реальний убивця:
Вона використала реального вбивцю з реальними жертвами, щоб рекламувати свою книгу. Вона постійно повторювала: «У мене був цілий список ІНШИХ вбивць, яких я могла використати». НЕ СУТЬ. НЕ ВИКОРИСТОВУЙТЕ ЖОДНИХ ДОВБАНИХ ВБИВЦЬ — каже коментатор з ніком PostMaterial.
Особисто я читаю і навіть пишу темні романи. Це зовсім не те саме, що прославляти реального вбивцю. Сім’ї його жертв все ще боряться з тим, що він накоїв. Крім того, якби вона досліджувала цей жанр, то знала би, що головні герої dark романів більше схожі на месників, які вбивають чиїхось кривдників. А не вбивають невинних жінок — підсумовує vippaddingtonbear.
Коментар самої авторки, котрий прикріпив до свого допису vippaddingtonbear, звучав так:
“Я ніколи не вибачалася, я нічого поганого не зробила, а лише зверталася до специфічної аудиторії і явно не до тих, кого так образив простий пост. Цей пост було видалено, його не потрібно було так роздувати”
Хочемо зазначити, що у випадку Кессі ситуація із використанням справжнього убивці — це продуманий хід задля привернення уваги аудиторії. Звичайно, на неї полилося багато хейту, якого вона, можливо, не очікувала, кількість її підписників в мережі Instagram зменшилася, проте ця історія привернула увагу і любителів, якраз таки, тропу “серійний убивця”, на яких цей текст і був розрахований. Авторка сама зазначає це у своєму Інстаграмі:
“Якщо вам не подобаються мої маркетингові стратегії, тоді я не думаю, що мої книжки для вас. Дякую всім за вашу підтримку! Мій улюблений співак навчив мене ігнорувати хейтерів. Моя робота — це не любити всіх і не те, щоб бути улюбленою кимось :) Гарного дня!”
Чи етично це? Ми вважаємо, що ні.
Сама авторка вважає, що так.
А що думаєте ви?
Авторка: Софія Гудовсек
