Запитай себе у ніч півлуння
чи будеш у кліні ти, перед присягою сонця та приходом отця
Чи зустрінуть тебе цариці в нарядах прозорих, з вирізом у передпліччя поламаних кінцівок о днині початку тертя
чи прочитають тобі список тривалий, околиць що гріли та надихали
Коли ще був живий і сумлінний мовляв -
батьку та мати, ви мене вправили на дорогу тінну, але себе сам я вів і веду
двері під поверхом третім, недосяжна ти мрія, мене спокуси, зваб і в гріх поведи
Поріж мої вени та сухожилля, заставляй страждати і ревнути, як зміна матері на невістку чужу
кричи, кажи про відкупи дрібні, але пахощами ржі павутину плети
З неї потраплю у бар'єр мовчазний, махровий із цяточками на губчастий ощуп долоні
робіть та страждайте, слізки проливайте
Але вогонь палає поволі, поки не осушу я дрівець у акваріумі
допоки не засну, дивно покалюючи віями фортепіанних струн та подушочок пальців холодних
