Нікого та ні що ми осуджувати не маємо права. Ми ж із вами не Боги ,а люди. І ні що людське нам не чуже. Багато із нас не просто читають новини, але ще й уміють аналізувати ситуацію, яка складається ,як і в політиці так і в житті. До прикладу візьмемо ситуацію із паном Залужним та наказами ,які самі собі суперечать. Людина ,котру у більшості підтримують військові ,знаходиться між “ молотом та наковальною”. Але при цьому все ж таки знаходиться на своєму місці .
Як думаєте ,для чого це все це робиться ? І кому на руку такий срач? На мою думку наш президент робить велику помилку ,коли грається з вогнем. І не думає ,що цим підриває свій авторитет. Коли то звільнає то знову поновлює у повноваженнях. Бо якщо дивитися правді в очі у нас в країні не має стільки військових генералів, які уміють не лише воювати, але й бачать результати своїх дій, та прораховувати на крок уперед. Мабуть мало хто з них уміють грати в шахи. І не знають що партію можна виграти ,якщо правильно зробити хід, так і можна при хорошій позиції і програти її, коли зробити один хибний хід. Але коли на карту поставлена перемога то потрібно зважувати кожен крок, а не бути маріонеткою чиїхось ігор, а саме тих хто прагне дорватися до влади . Бо як відомо там де влада там і великі кошти. А ще попереду вибори. Бо в УКРАЇНІ ,це можливо. То можливо комусь потрібно усунути головного конкурента, на виборах. Бо коли пан Залужний буде балатуватися на виборах ,то він має можливість стати наступним президентом . А цього багатьом не хочеться . Адже ніхто не знає що очікувати від цієї людини, і ним маніпулювати не вдасться. Отже на думку багатьох думаючих людей, все це робиться аби дискредитувати Залужного і не дати йому виграти вибори, якщо він дійсно має намір балатуватися???? Питань на жаль багато, а відповідей не має. Але як говорять “ Час все розставить по місцях.
Але ми всі українці мріємо про перемогу, а не про ігри на крові наших можновладців . Мріємо ,аби наші чоловіки ,сини ,доньки повернулися із війни ,полону живими.
Я не політик, і мене бентежить те ,що всі намагаються маніпулювати почуттями інших, не задумуючись про ментальне здоров’я перш за все тих від кого залежить майбутнє нашої країни, наших дітей. Те як будуть відноситися наші майбутні покоління до наших дій, котрі ми робимо зараз. Закладаючи фендамент майбутнього. Думаю перш за все, за хлопців та дівчат ,що проливають свою кров ,віддають життя, захищаючи нас із вами.
Багато тих хто повернувся із полону, хто здавалося б уже більше не захоче піти захищати країну ,через певний час все одно повернуться до своїх побратимів. Бо вони краще ніж будь хто знає ,якою повинна бути Україна! Ви навіть не уявляєте, що відчуває матір, коли її син говорить ,через півтора року полону, “ привіт матусю, я вдома”. Він і не думає про політику, а перш за все про свою матусю ,батька, братів і сестер. І цінує ту мить коли на його слова :”привіт матусю, я вдома”- “ріднесенький я так чекала тебе, я так люблю тебе”. Я бачила очі батька і матері цього невідомого мені хлопця, і так само, як і вони плакала від радості ,що на кінець то батьки ,через місяць вони обіймуть свого синочка. Побачила, як батько відкинув ціпка в сторону і схвативши дружину в обійми із сльозами на обличчі закружляв її ,бо сам був важко поранений під Бахмутом а зараз проходить реабілітацію після госпіталю. Ми майже місяць пропрацьовуємо із ним ,йог травми-малюємо , розробляємо ліву руку. Але не разу я його не бачила настільки щасливим ,як вчора. І знаєте що вони мені сказав ,коли ми трішки заспокоїлися?-
,,Ми до кінця не можемо зрозуміти і повірити ,що син повернеться . Вже порою втрачали надію ,але ви не дали нам впасти духом. Заставляли робити щось, аби трішки відволікатися від свого горя. “
Знаєте шановні, що більше тішить в таких моментах, що ти зробив щось добре, щоб людина не впадала у відчай, а жила. І що час дійсно показує-хто є хто, і все що ми робимо не даремно. Як кажуть мудрі люди; що посієш то і пожнеш. І коли ти, те маленьке зернятко поливаєш, доглядаєш ,плекаєш його- то й воно проросте, та буде жити і приносити свої результати. Так із працею, коли ти любиш свою роботу, то й вона принесе результат. Лише для цього потрібен певний час і терпіння.
А на кінець скажу так: Перемогу роблять не політики, і не їхня брудна гра. А звичайні прості люди. От про них і потрібно думати в першу чергу.
