безводна та бездумна пустеля міста,
зміїний шурхіт колес по асфальту;
мертва риба слухняно пливе за течією
брудних струмків електричного світла
.
щовечора потік розвертається та поспішає
повернути протухлі тільця туди,
де підібрав їх уранці; і майже встигає,
але течія знову міняє свій напрямок
.
електричний приплив топить сонце
та накриває всіх, хто забарився на вулицях;
а відплив, над яким місяць не має влади,
залишить на хідниках лише мертв'яків
Жив-був чоловік, якому чорти зіпсували життя. Коли чоловікові народився син, Диявол вкрав дитину, а замість неї підкинув бісеня – і тепер той обмінник ходив з кучерями до плечей, кільцем у вусі та слухав бісівську музику...
Дівчина, яка одного разу чула соловейка у листопаді, здогадалась, що то був не простий пташка, а чарівний. Вона вирішила, що тільки чарівні птахи і тварини і люди варті того, щоб їх шукати...
Раніше всі жили у мирі та злагоді. Декого це дратувало, і він пішов до слона. Ти, каже, слон, великий і могутній. Слон подивився навкруги прискіпливо, зважив все ретельно і одповів – неправда, які всі, такий і я. Ні, слона не підманути, зрозумів Дехто. І пішов до тигра...
Моїх подрузі, поетці і духовній вчительці, трьохкратній переможниці Літературного Слему - Мар'ї Терції
рядки ці давні, трохи підправлені...написані ще від початку 90-их років минулого століття...то був час прозріння, з якого легко "вивудився" висновок, що ми жили якось не правильно і держава (СеРеСеРе) тоталітарна та антилюдська...і, взагалі, побачилося у якому лайні ми сидимо...
Моїх подрузі, поетці і духовній вчительці, трьохкратній переможниці Літературного Слему - Мар'ї Терції
рядки ці давні, трохи підправлені...написані ще від початку 90-их років минулого століття...то був час прозріння, з якого легко "вивудився" висновок, що ми жили якось не правильно і держава (СеРеСеРе) тоталітарна та антилюдська...і, взагалі, побачилося у якому лайні ми сидимо...
