безводна та бездумна пустеля міста,
зміїний шурхіт колес по асфальту;
мертва риба слухняно пливе за течією
брудних струмків електричного світла
.
щовечора потік розвертається та поспішає
повернути протухлі тільця туди,
де підібрав їх уранці; і майже встигає,
але течія знову міняє свій напрямок
.
електричний приплив топить сонце
та накриває всіх, хто забарився на вулицях;
а відплив, над яким місяць не має влади,
залишить на хідниках лише мертв'яків
“... Можливо це хайку, а може й ні – якесь воно аж надто складне, – відповів Джафі. – Справжнє хайку просте, як вівсяна каша, і водночас змушує бачити те, про що в ньому йдеться. Як ось це, мабуть найгеніальніше, написане Шікі: На мокрих лапках / Горобець / Стрибає ґанком..."
Жив-був чоловік, якому чорти зіпсували життя. Коли чоловікові народився син, Диявол вкрав дитину, а замість неї підкинув бісеня – і тепер той обмінник ходив з кучерями до плечей, кільцем у вусі та слухав бісівську музику...
Дівчина, яка одного разу чула соловейка у листопаді, здогадалась, що то був не простий пташка, а чарівний. Вона вирішила, що тільки чарівні птахи і тварини і люди варті того, щоб їх шукати...
Війна на груди стала чоботом, І ніби бачу небо, а повітря не хватає. Я з тих, хто завжди жадно ковта його ротом, А тут і робиш вдих, а легені обпікає.
Війна на груди стала чоботом, І ніби бачу небо, а повітря не хватає. Я з тих, хто завжди жадно ковта його ротом, А тут і робиш вдих, а легені обпікає.
