Звички їжі з 90-х

Я багато працюю з людьми, які дуже добре пам'ятають 90-ті. Тотальний дефіцит та відсутність грошей, безкінечні черги, які треба було займати з вечора, щоб купити базовий продукт, якщо була городина, то ще можна було грести якось на бульбі і буряках, а як не, то дійсно, хоч лягай і помирай.

Це все наклалося на нашу ментальність.

А ще, в 90-х не так давно була друга світова, а на додаток бабці і дідусі пам'ятали голодомор і передавали ці знання нам.

Що з цього вийшло?

Ми вміємо цінувати їжу. Їжа для нас щось сакральне.

Але ми маємо і іншу сторону медалі: їжа настільки сакральна, що її не можна викидати, не можна щоб вона портилась, навіть пліснявілий хліб чи здуті консерви мали йти в ланцюг харчування: не нам, так худобі чи тваринам.

Тут теж можна побачити позитив, ми вміємо, як ніхто в світі в "безвідходне", що дуже цінується в екологічному плані.

Та ми не вміємо в порційність і норму. Ми бачимо улюблений продукт чи страву і хочемо мати їх як найбільше, бо дуже добре пам'ятаємо, що потім може не бути. І неважливо, чи портиться продукт швидко, чи він довгостроковий.

І повномасштабна війна додала на нашу психіку ще більше тривог.

Я кажу “ми”, бо я така сама дитина 90-х. Живучи в країні, де їжа не дефіцит, маючи достаток та доступність, я постійно хочу скупити весь маркет по акції. А як потім не буде?

Я постійно хочу щось доїсти, бо воно спортиться.

Я постійно хочу наробити запасів, а потім не знаю, куди то все подіти.

Я забуваю, що зараз нормально в ресторані чи кафе попросити завернути с собою.

Це все дуже сумно.

З цим всім треба працювати. Це все має пам'ятатись нашими дітьми, але не накладати на них той відбиток, який є у нас. Так, це досвід, ми маємо його враховувати, але не жити за ним.

Як працювати?

Важко, чесно. Я досі з цим працюю, маючи вже професію і неабиякий досвід.

В ідеалі, це треба нести в терапію.

Та маленькі кроки можна робити вже зараз!

Порційність наше все. Не купуйте в магазині чи на базарі великі шматки м'яса, сиру або ще чогось. Візьміть стільки, скільки вам треба на один чи два прийоми їжі. Краще прогулятись ще раз, ось вам і побутова активність як бонус.

Віддавайте перевагу порційним упаковкам, а не роздрібу. Це ще й з точки гігієни харчування краще.

Тримайте списки продуктів, а краще - меню і рецепти і купуйте суворо по ним.

Акції не останні. Як показує моя практика, поки ви доїсте улюблений продукт, на нього знову буде акція.

Їжте за голодом, а не тому, що щось пропадає.

Не бійтеся викидати. (тут моя бабця роздає мені тумаків)

Візьміть досвід батьків, якщо боїтесь викидати. М'ясо на млинці, кістки на бульон, але готуйте на два-три рази.

Продукти з коротким строком придатності купуйте на 1 раз в маленьких упаковках.

Якщо відчуваєте проблему, не бійтеся звертатись до спеціалістів: психологи, психіатри, нутриціологи.

Не нехтуйте заморозкою! Це ще й зручно! Бульони, рагу, піци і пасти, це все прекрасно морозиться. А потім ще й час економить.

Додавайте свої ідеї, вони дуже важливі♥️

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Анна Шестакова
Анна Шестакова@asha_nutritionist

Нутриціологиня

6Прочитань
0Автори
0Читачі
Підтримати
На Друкарні з 30 жовтня

Вам також сподобається

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається