Якщо відкинути всі психологічні чинники того, що ми пишемо, то це і буде актом чистого творення. Творчість виключно заради творчості. Але разом з тим постає питання теми, згідно якої ми будемо творити. Мені подобається філософія, але знання філософських термінів не дає відчуття щастя. При тому я часто забуваю те чи інше слово, аж допоки в якійсь книжці, читаючи її текст, не наштовхнусь на нього знову. Проте я не маю жодного звання вченого в області філософії, тому моя писанина не матиме ваги в очах читача. Це трохи розв’язує руки, бо можна не переживати за свій статус, якщо мої філософствування виявляться хибними або ж недоречними.
Любов до мудрості розвиває мозок, але аж ніяк не робить вас щасливими. Зазвичай люди, котрі більше знають, або вміють добре міркувати, більш схильні до песимізму і похмурого настрою. Як відомо, добре спить той, хто менше знає. Тож чи потрібно мені і далі розвивати свою думку і напружувати мізки, якщо це не призведе до омріяного щастя? Хіба я не правий, якщо постулюватиму думку, що кожна людина врешті-решт прагне саме щастя? Деякі намагаються виміняти свої гроші на нього, інші прагнуть конвертувати свої враження на щастя, решта шукає його у звичайній рутині.
Любов, щастя, здоров’я і мир — це саме те, чого прагне людина все своє життя. То ж де знайти ці чотири складові? Мабуть, у середині себе, або ж у молитві до Бога. Ці чотири інгредієнти зроблять вас найуспішнішою людиною. Я пробував багато чого у житті, але саме ці чотири слова виявилися найбільш значущими для мене. Якщо вести праведне життя — то ви їх неодмінно знайдете. Це тиха гавань, в якій не шумлять хвилі пристрастей.
Слава, гроші, успіх — це все марне, коли ви залишаєтеся наодинці із собою. Якщо всередині немає спокою і миру, то вони вас лише зруйнують і виснажать, бо вони прагнуть лише до зростання та кричать: «дай ще, дай ще». Я не кажу вести злиденне життя і залишатися ніким, але все має бути в міру. Проте, чи не служимо ми двом богам у такому разі?
Мене часто хвилювали побутові питання: де заробити грошей, що приготувати їсти, як сплатити комунальні рахунки, де жити... я не знав вирішення цих простих, але нагальних проблем. Я тікав від них як лисиця у свою нору. Я вирішив писати, але тепер приборкав своє его, і роблю це з любові, а не з інших причин. Це мені приносить насолоду, але я все одно не знаю, де мені заробити грошей, і як сплатити комунальні послуги.
Наразі в мене екзистенційна криза — старий світ рухнув, а новий я тільки збираюся будувати. Шукаю мотивацію, і намагаюся знайти теми, на які писати. Шукаю роботу, щоб хоч якось забезпечувати себе. Намагаюся більше писати правди, і менше грати ролей. Віднайти себе знову після всього, що було втрачено, і після того як мій світ ілюзій розбився об жорстку та сувору реальність.
В мене ще є мрії та бажання, котрі хотілося б втілити у життя. У свої 38 я ще не збираюся купувати собі шматок землі два на два метри, і заказувати гранітну брилу. Життя триває, і триває воно у будь-якому віці, за будь-яких обставин.
Боляче дивитися на те, що зараз відбувається, але бажання жити, буде найкращою відповіддю на ті обставини, котрі зараз існують. Жити і творити всупереч тому, що тебе намагаються знищити, це і є найкраща мотивація.
