Кажу вам: тільки з хаосу може народитися танцююча зірка. Кажу вам: в ваших душах ще достатньо хаосу.
I tell you: one must still have chaos in one, to give birth to a dancing star. I tell you: ye have still chaos in you.
Ich sage euch: man muss noch Chaos in sich haben, um einen tanzenden Stern gebären zu können. Ich sage euch: ihr habt noch Chaos in euch.
Час-від-часу трохи отрути: щоб бачити приємні сни. І побільше отрути на самкінець, щоб підсолодити смерть.
A little poison now and then: that maketh pleasant dreams. And much poison at last for a pleasant death.
Ein wenig Gift ab und zu: das macht angenehme Träume. Und viel Gift zuletzt, zu einem angenehmen Sterben.
Сновидінням Бога - і його піснею - тоді видавався мені всесвіт; барвистими хмарами перед очима божествено невдоволеного.
Добро та зло, і радість та нещастя, і Я та Ви - все лише різнокольоровими хмарами видавалося мені, що постали перед творчим поглядом. Творець втомився від себе, - та й створив світ.
П'янка радість для мученика відвернутися від своїх страждань і забути себе. П'янкою радістю і само-забуттям видавався мені колись всесвіт.
Цей світ, одвічно недосконалий, одвічної суперечності образ і образ недовершений - п'янка радість для його творця: - таким видавався всесвіт мені.
The dream — and diction — of a God, did the world then seem to me; coloured vapours before the eyes of a divinely dissatisfied one.
Good and evil, and joy and woe, and I and thou — coloured vapours did they seem to me before creative eyes. The creator wished to look away from himself, — thereupon he created the world.
Intoxicating joy is it for the sufferer to look away from his suffering and forget himself. Intoxicating joy and self-forgetting, did the world once seem to me.
This world, the eternally imperfect, an eternal contradiction’s image and imperfect image — an intoxicating joy to its imperfect creator: — thus did the world once seem to me.
Traum schien mir da die Welt und Dichtung eines Gottes; farbiger Rauch vor den Augen eines göttlich Unzufriednen.
Gut und böse und Lust und Leid und Ich und Du — farbiger Rauch dünkte mich’s vor schöpferischen Augen. Wegsehn wollte der Schöpfer von sich, — da schuf er die Welt.
Trunkne Lust ist’s dem Leidenden, wegzusehn von seinem Leiden und sich zu verlieren. Trunkne Lust Und Selbst-sich-Verlieren dünkte mich einst die Welt.
Diese Welt, die ewig unvollkommene, eines ewigen Widerspruches Abbild und unvollkommnes Abbild — eine trunkne Lust ihrem unvollkommnen Schöpfer: — also dünkte mich einst die Welt.
О, брати мої, той Бог, якого я створив, був роботою людини і людським божевіллям, як всі Боги!
Ah, ye brethren, that God whom I created was human work and human madness, like all the Gods!
Ach, ihr Brüder, dieser Gott, den ich schuf, war Menschen-Werk und -Wahnsinn, gleich allen Göttern!
Так мовив червоний суддя: "чому цей зловмисник скоїв вбивство? Він бажав пограбувати." Але я вам кажу: його душа хотіла крові, не грабунку: він шукав радості ножа!
Та його жалюгідний мозок не розумів цього божевілля, і переконав його. "Що кров!" сказав розум; "хіба не краще пограбувати? Чи помститися?"
І прислУхався злочинець до свого слабкого розуму: тяжким каменем лягли ті слова на нього - і тому він пограбував того, кого вбив. Не бажав він соромитися свого божевілля.
Thus speaketh the red judge: “Why did this criminal commit murder? He meant to rob.” I tell you, however, that his soul wanted blood, not booty: he thirsted for the happiness of the knife!
But his weak reason understood not this madness, and it persuaded him. “What matter about blood!” it said; “wishest thou not, at least, to make booty thereby? Or take revenge?”
And he hearkened unto his weak reason: like lead lay its words upon him — thereupon he robbed when he murdered. He did not mean to be ashamed of his madness.
So spricht der rothe Richter: „was mordete doch dieser Verbrecher? Er wollte rauben.“ Aber ich sage euch: seine Seele wollte Blut, nicht Raub: er dürstete nach dem Glück des Messers!
Seine arme Vernunft aber begriff diesen Wahnsinn nicht und überredete ihn. „Was liegt an Blut! sprach sie; willst du nicht zum Mindesten einen Raub dabei machen? Eine Rache nehmen?“
Und er horchte auf seine arme Vernunft: wie Blei lag ihre Rede auf ihm, — da raubte er, als er mordete. Er wollte sich nicht seines Wahnsinns schämen.
Що є ця людина? Оберемок хвороб, які лізуть у світ через дух цієї людини; там вони собі сподіваються знайти жертв.
Що є ця людина? Клубок отруйних змій, які не мають спокою між собою - тож розповзаються навсебіч, шукаючи здобичі.
Погляньте на це нещасне тіло! Те, від чого воно страждало і те, чого прагнуло, душа пояснила собі - вона пояснила собі все це як бажання вбивати, і готовність до радості ножа.
Той хто сьогодні втрачає розум, того поневолило зло, яке сьогодні є злом: він завдає болю за допомогою того, що завдало болю йому самому. Але були інші часи, і було інше зло та добро.
Колись сумнів був злом, і прагнення бути особистістю. Тоді той, хто страждав від подібного зла ставав єретиком і чаклуном; як єретик і як чаклун він страждав, і прагнув завдати страждань іншим.
What is this man? A mass of diseases that reach out into the world through the spirit; there they want to get their prey.
What is this man? A coil of wild serpents that are seldom at peace among themselves — so they go forth apart and seek prey in the world.
Look at that poor body! What it suffered and craved, the poor soul interpreted to itself — it interpreted it as murderous desire, and eagerness for the happiness of the knife.
Him who now turneth sick, the evil overtaketh which is now the evil: he seeketh to cause pain with that which causeth him pain. But there have been other ages, and another evil and good.
Once was doubt evil, and the will to Self. Then the invalid became a heretic or sorcerer; as heretic or sorcerer he suffered, and sought to cause suffering.
Was ist dieser Mensch? Ein Haufen von Krankheiten, welche durch den Geist in die Welt hinausgreifen: da wollen sie ihre Beute machen.
Was ist dieser Mensch? Ein Knäuel wilder Schlangen, welche selten bei einander Ruhe haben, — da gehn sie für sich fort und suchen Beute in der Welt.
Seht diesen armen Leib! Was er litt und begehrte, das deutete sich diese arme Seele, — sie deutete es als mörderische Lust und Gier nach dem Glück des Messers.
Wer jetzt krank wird, den überfällt das Böse, das jetzt böse ist: wehe will er thun, mit dem, was ihm wehe thut. Aber es gab andre Zeiten und ein andres Böses und Gutes.
Einst war der Zweifel böse und der Wille zum Selbst. Damals wurde der Kranke zum Ketzer und zur Hexe: als Ketzer und Hexe litt er und wollte leiden machen.
З усього, що написано, я люблю тільки те, що написано власною кров'ю. [..] ТОму, хто пише кров'ю та притчами, байдуже, чи його читатимуть, бо прагне, щоб написане ним вчили на пам'ять.
Of all that is written, I love only what a person hath written with his blood. [..] He that writeth in blood and proverbs doth not want to be read, but learnt by heart.
Von allem Geschriebenen liebe ich nur Das, was Einer mit seinem Blute schreibt. [..] Wer in Blut und Sprüchen schreibt, der will nicht gelesen, sondern auswendig gelernt werden.
Український переклад - Д.В., виконаний здебільшого з англійського перекладу Thomas Common.
Перекладався не сам текст, а те, що я бачив "за текстом". Запитання та критика вітаються.
→ друга частина ←
