І розгнівася яростию Господь на Ізраїля, і положи ї в пустині четиредесят літ, дондеже скончася весь род, сотворивий злоє пред Господем.
Числа, XXXII, 13.
Ouverture
«Отчизняна» наука, зосібна linguist’ична, на жаль, — у прірві. «СССР» зробив усе, щоб real’ної liguistic’и просто не було.
«Большевики» répress’ували «bourgeois’них nationalist’ів» у мовній цáрині — Євгена Тимченка, Олену Курилову, Сергія Смеречинського, Олексу Синявського тощо. Див. «Purisme».
І цим породили Андрусяків і решту «post’совет’ських» мовників-dilettant’ів.
«Linguopopulisme»
Андрій Андрусяк — київський [лангуст — закреслено] «linguiste». І просто populiste і dilettante.
Ха! Андрійкова «мамуся» — американка?
«Товарищ» Андрусяк веде «blog» на «YouTube’і». І цього «guru» слухає більше, ніж двадцять тисяч людей!
Спершу подивіться: https://www.youtube.com/watch?v=smsczekwKoc&lc=UgwRSaMkzcWUXL1yEF54AaABAg.AXzmcOhqRpaAY-0niIxklz.
«Busific’овані» не розказують казок!
«Battle» у коментарях
Коментар @andruha203.
«Був би я носієм цього чудового діалекту, з гордістю би спілкувався майже виключно на ньому. Але я є носієм подільского діалекту. І згордістю спілкуюся саме на ньому. Я вважаю що як омога більше людей має вивчати діалекти притаманні їхній території проживання та народження. Бо діалекти житимут, якщо на них сї спілкувати».
І мій «суд».
Калька на кальці!
1. «Носій» — рос. носитель.
2. «Був би я носієм…» сказати не можна. Тут мусить бути називний відмінок, не орудний: «Був би я носій».
Проте, саме слово «носій» уже звучить погано.
Правильніше: «Якби я змалу говорив цим чудовим діалектом…».
«Присудковий орудний» — або полонізм, або московізм.
3. Спілкуватися — рос. общаться, тобто «говорити». Не можна «спілкуватися на діалекті». Бо спілкуватися не значить «розмовляти».
Правильніше: «Я б гордо говорив ледве не тільки ним».
4. Виключно — рос. исключительно. Є слово тільки.
5. На ньому — рос. на нем. Краще вжити орудного відмінка — ним.
6. Майже — галицьке слово. Май, же — «уважай, що…». Же — пол. że. Я б сказав: «Ледве не».
7. «Але я є носієм…» — те саме. Не можна сказати: «Я є кимось».
По-перше, «є» тут — зайве. Це такий собі полонізм: «Jestem nativem».
По-друге, тут слід ужити назвиного відмінка: «Я носій».
По-третє, слово «носій» — калька.
Правильніше: «Але я змалу говорю по-подільськи».
8. «…притаманні їхній території проживання та народження» — не по-українськи. Девербативи на -ання, -ення — або полонізми, або московізми.
Правильніше: «…якомога більше людей має вчитися рідного діалекту [родовий відмінок — вчитися кого, чого]».
9. «Бо діалекти житимуть…» — неправильно. Форми на -му ≠ форми з буду. Житимуть — «почнуть жити». Тут, очевидно, така форма не підходить.
Правильніше: «Будуть жити».
Форми з буду — універсальні. І почнуть. І будуть сьогодні. І завтра будуть. І за рік тощо.
10. «…якщо на них сї спілкувати» — див. 3. Це дуже недолуго: «Если на них „сі” общать».
Такий собі «ultra-суржик».
Правильніше: «Якщо ними говорити / їх уживати».
Чит. Смеречинський С. «Нариси…».
Відповідь Його (Недо)Вчености «Андрюшеньки» і мій «контр’удар».
Андрійко.
Притягнуто за вуха. На це все можна знайти контр’аргументи. Але в мене немає ані часу, ані бажання. (Finis.)
Я.
У слові контраргументи не має бути апострофа.
На це теж можна знайти «контр’аргументів»?
Утім, я все одно не маю ні часу, ні охоти discut’увати з dilettant’aми. «Post’совет’ське мовознавсто» у «Post’УССР» мені байдуже.
Лишу його вам і решті «козаків» «busific’ованого роду».
P. S.
«Мовна історія», а не «Історія Г_мнови», як у вас.
(Підправлено.)
«Populisme» vs. Популяризація
Науку треба популяризувати.
Проте жертвувати правдою задля «populus’у» не слід.
