Новина про вихід збірки шуміла багатьма каналами у тг, на які я підписана, але, попри мою любов до осені, я не відчувала аж такої спокуси її придбати. Та раптом мені її подарували (з автографом!) і я вже наступного дня взялася до читання.
Перше, що кинулося в око, коли я дістала книгу із посилки — неймовірна на дотик обкладинка. Збірку приємно тримати у руках. Усередені — комфортний шрифт, не замілкий, не завеликий.
Читалося швидко, як раз завдяки тому, що кожне оповідання — окрема історія. Автори, які увійшли до збірки, переважно не були мені знайомі. І, зрештою, знайомства не з усіма вдалися, бо їхні твори не справили на мене враження. Якими ж були ті враження?
🍂🍂🍂
Гарбузовий лате. Антон Ейне
Легка і затишна історія, але вона звичайна, така, наче я вже це читала. Приємний стиль написання, але післясмаку не залишається.
Цирк спогадів. Нілетт Фауст
З перших рядків кидається в око важкий стиль. Купа порівнянь та метафор, які здаються подекуди недоречними. Запам'яталася сукня «кольору осіннього полум'я». Восени вогонь хіба якийсь інакший, ніж в інші пори року?
Етюд в карамельних тонах. Катерина Скрипка
Чарівне та щемке оповідання. Воно як тепло від чашки, повної чаю. І читається на одному подиху.
Продавчиня картин. Галіція Мідвест
Захопливо і пронизливо. Майстерно сплетена оповідь і плин сюжету викликає цікавість з кожною новою сторінкою. Хотілося, аби ця історія не завершувалася. Їй наче тісно у межах оповідання.
Роздуми наодинці із собою. Ольга Тацюн
Цю історію я би описала як лист комусь, але не читачеві. Героїня розповідає про якісь миті свого життя, але це зовсім крихітні фрагменти. Як зустріти незнайомця на шляху у своїх справах. На жаль, атмосфери чи бодай чогось, чим би історія мені запам'яталася, я не знайшла.
Діти драконів. Ольга Пелещук
Занадто великий сюжет, як для оповідання на пару сторінок. Радше скидається на пролог книги. Ідея цікава, але осінню не те щоб пахне.
Лисиця та кит. Ігор Курибіда
Якесь занадто сумне оповідання. Хоча мені не вистачило розуміння, у якому році відбуваються події, бо залежно від цього, конфлікт або працює, або ні. Та автор залишає невідомість.
Терпкий присмак шипшини. Владислав Грузін-Дога-Флоря
Що реальність, а що ні? Оповідання цікаве, атмосферне, але незрозуміле до кінця, і від того не дає повної насолоди від прочитання. Часом відкриті фінали — то круто. А часом — відчуваються як обірвана на пів слові історія. Тут все десь посередині.
Смак трюфеля. Селіна Тамамуші
Затишно. Гастрономічно. Обнадійливо. Слова, що найкраще опишуть цей твір, на мою думку. Осінь тут барвиста. Мені сподобалося.
Покинуте гніздо. Ярослава Стулова
Далеке від мого розуміння оповідання, бо воно про те, як батьки відпускають дітей будувати своє життя. Описано гарно і читається легко, але співчуття до героїв я не мала. Осені, здалося, майже не побачила і ця пора року в цій історії мені не запам'яталася.
Додому. Наталя Касінова
Легка щемка оповідь. Головна героїня повертається додому і читач мовби поряд з нею. Мене пройняло. Може, навіть занадто. Всім нам час від часу хочеться додому.
Іржава осінь. Олег Краюхін
На сайті збірки є тест, який підкаже оповідання, що може вам сподобатися. Мені тест показав саме це оповідання і не помилився. Меланхолійна та напружена атмосфера, безрадісне існування, внутрішній злам і промінь надії. Кайф. Мій беззаперечний фаворит у збірці.
Чому людинякам треба кіт? Two-V
Оповідання, просочене добром. Ще й цікавий оповідач вийшов, кумедний. Історія написана від першої особи і класно передані думки та сприйняття світу головним героєм.
Осінь. Порту. Дружба. Лілія Кухарець
Легко. Тепло. Яскраво. Описи навколишнього середовища вдалися авторці добре. Принаймні я сама неначе побувала у мандрівці, прогулялася визначними пам'ятками Порту. Ще і те, як продемонстрована дружба у цьому творі — поцілило у саме серце.
Весільний торт. Ірина Червінська
Емоційність передана чудово. Це такий важкий, болісний твір з похмурою кінематографічністю. Але, як мені здалося, незавершений. Неначе головна думка не доведена до фіналу. І ми нічого не знаємо про іншого персонажа, з яким гг знайомиться, тому відкрита кінцівка тут не працює, бо важко уявляти, що там може бути далі.
Прокляття Самайну. Лорані Райда
Не мій жанр взагалі. Атмосфера, описи природи і подій — сподобалися, ненав'язливі і живописні. Події, персонажі та їхня поведінка — взагалі ні. Наче мало бути смішно чи кумедно, але мимо. Читала все оповідання з таким обличчям: 🤨😐
Осіння пригода. Іра Майська
Почала читати зі скептицизмом, завершила з усмішкою. Направду, я часто оцінюю твори за відчуттями, які вони викликають під час читання. Тут мені було трохи життєво, трохи сумно, трохи закохано, а далі — знову сумно і вмить — тепло і комфортно. Мій другий фаворит у збірці.
Марин та Іванка. Юрій Цорулік
Зав'язка не дуже припала мені до душі, вона проста, але без інтриги. Середина твору — вже цікаво. Трохи дивно було з моментів, коли хлопці, підлітки, спілкуються і один з них звертається до іншого «малий». Атмосфера сподобалася, але ж залишилося багато запитань і не вистачило емоційної забарвленості.
Терикони дитинства. Антон Козлов
Я б хотіла сказати щось хороше чи конструктивне, але оповідання пройшло крізь мене, як вода крізь сито. У творі є речення довжиною у пів сторінки. Коли дочитувала їх до кінця, вже забувала, що було на початку. Через це губився сенс твору і зараз навіть не скажу, про що цей твір. Запам'яталися лиш груші, згадка яких є наче на кожній сторінці, і спогади.
Осінні канікули. Євдокія Тютюнник
На жаль, це оповідання також не справило на мене жодного враження. Прочитавши його, замислилася, а навіщо? Нічого особливого я у ньому не побачила. Подекуди є гарні описи природи, але самі персонажі… Я не відчула з ними конекту. Не вистачило розкриття та емоційності.
Осіння ринва. Віталія Ілляш
Події розгортаються надто швидко. Не встигла я увійти в історію, як вона закінчилася. Загалом, нормальне оповідання, але мені не вистачило занурення та, знову, розкриття персонажів.
Голос осені. Міланте Готем
Сподобалася ідея, персонажі, розвиток історії. Сприйняття світу дотиками, звуками, запахами — добре відтворено. Стиль подекуди чіпляв око знову і знову повторюваними конструкціями речень, що трохи втомлювало.
🍂🍂🍂
Загальне ж враження після прочитання: 6/10. Мало історій, які захопили і залишили у мені слід. Для мене (і я буду наголошувати, що увесь відгук то моя суб’єктивна думка) це легка збірка, щоби відпочити, а не задумуватися, міркувати чи щось довго згадувати. Для кількох приємних осінніх вечорів — підійде.
Дивною здалася повторюваність ілюстрацій. Деякі оповідання мають свої, унікальні, і це дивовижно. Я розумію, наскільки важко проілюструвати 22 твори. Тут творцям і художнику моя шана. Проте краса красою, але після третього однакового зображення листочку вже не дуже і хочеться його розглядати. Втім, то лише моє сприйняття, яке впирається у знання, наскільки дорого друкувати зараз книги, і що кожна ілюстрація посуває текст і додає сторінку-дві до загального обсягу.
🍂🍂🍂
Коротко, сподобалося/не сподобалося
Сподобалося
Етюд в карамельних тонах
Продавчиня картин
Смак трюфеля
Додому
Іржава осінь (моє улюблене)
Чому людинякам треба кіт?
Осінь. Порту. Дружба.
Осіння пригода
Весільний торт
Не сподобалося
Цирк спогадів
Роздуми наодинці із собою
Прокляття Самайну
Терикони дитинства
Осінні канікули
50/50
Гарбузовий лате
Діти драконів
Лисиця та кит
Покинуте гніздо
Терпкий присмак шипшини
Марин та Іванка
Голос осені
Осіння ринва
🍂🍂🍂
Висновок: збірку є за що хвалити. Є сенс її читати, якщо хочете знайомитися з новими українськими авторами та різними підходами до короткої прози. Мої думки, які ви прочитали вище — можуть не збігтися з вашими. Це абсолютно нормально, у всіх свої смаки.
Дякую, що дочитали до кінця.
