Вона вкрала червоний колір,
закарбувала в себе під серцем,
малювала картини гострим перцем
і чинила усім негідгикам опір.
Адже ті казали, що вона крадійка,
бо зник кудись червоний лак
яким вони фарбовували асфальт,
бо красніло слово "лесбійка".
Хтось пише вірші на папері.
Хтось пише різні слова на стелі.
Хтось фарбує асфальт,
аби зник незрозумілий для них знак.
Знак вибору, свободи, орієнтації
Котру комусь, на жаль, нав'язували ще з давньої цивілізації.
Буду рада бачити вас у своєму тґ каналі - https://t.me/sunwellies
а також в інстаграмі @v13saturn
Дякую, що прочитали, я не знаю, що ще писати аби було 100 слів аби опублікувати вірш
