Як писати (майже) кожен день і не здохнути

Що я при цьому підході написала? Ну, не дуже багато 🤣 Жодна з моїх великих ідей не була дописана як раз через те, що через деякий час запал натхнення закінчується і доводиться зіткнутись з реальністю.

В якийсь момент я просто зрозуміла, що просто не зможу дописати свою книжку, якщо не сяду і не почну регулярно писати, бляха! І все одно намагалась цього уникнути, а можна воно там якось саме 🤣

Та й дисципліна здавалася чимось страшним, школою, де похмура вчителька б'є тебе залізною лінійкою по пальцях (спойлер: насправді ні). Чи щось з мотиваційних пабліків (спойлер: теж ні. Ну, може, трохи).

Самодисципліна — це просто навичка. Це здатність прямувати до власної цілі, поступово та регулярно.

Частими порадами є не зважати на самопочуття та втому, але бляха, якщо ви не на сто відсотків здорова людина, такий підхід не спрацює! Більше того, можна собі й нашкодити, спіймавши занепад сил та вигоряння. А нам воно не треба.

Все ж таки письменництво — то марафон, а не спринт, ми йдемо на довгострокову перспективу. І раз ми вирішили вже писати (майже) щодня, не кинути свою історію посеред дороги для нас важливо.

У цьому довгочиті я зібрала поради, напрацьовані досвідом щоденного письменництва, та ті, що я зібрала з письменницьких курсів. Поради, звісно, адаптовані саме для письменництва, але, думаю, для інших звичок вони теж мають сенс.

Пункт перший, він же найважливіший (і найнесподіваніший для адептів аскези): ✨ турбота про себе ✨

Я давно помітила за собою, що будь-які речі, хоч трохи дискомфортні, викликають або бажання триматися від них подалі, або просто ігноруються. Бо нашо ще напружуватись, коли ти по життю напружений 👌

Але ж внутрішня потреба нікуди не дівається, бо все ще є бажання писати.

Письменництво з нами надовго. Ми буквально хочемо проводити з ним час кожного дня, інакше б нас тут не було. Тому моя думка -- цей час варто зробити комфортним для себе. 

Обрати улюблене місце, сісти зручненько, щоб спина не боліла.

Покласти кітика на коліна. Вимкнути звук на телефоні та сказати оточуючим, щоб не смикали, хіба що коли прилетять інопланетяни і сплять мацкву.

Взяти улюблені смаколики, каву\какаву... Тільки давайте пам'ятати, що ми маємо бути здоровими і в тверезому розумі, щоб дописати наші пару сотень тисяч слів, тож на перечислене в цьому абзаці краще не налягати.

Ще варіант — придумати собі винагороди. Купити собі щось приємне, книжку, гарний блокнот, тощо. Сходити в улюблене кафе.

Для мене особисто винагороди не дуже працюють, бо я й просто так собі всіляку херню купую 🤣 Але хто зна, варто спробувати.

І важливо не забувати себе хвалити.

Пункт другий (який можна віднести до попереднього, але він важливий, тож я винесла його окремо) : ✨ не тиснути на себе ✨

Не змушуйте себе писати.

Це не історія про "якщо можеш не писати — не пиши". Це історія про те, що ми всі різні, і у всіх бувають погані дні, коли не пишеться взагалі, чи навпаки, такі хороші дні, що не хочеться відволікатись і просто нема часу. І це нормально.

Робити перерви від письменництва теж нормально. Не жеріть себе за це.

Не слухайте тих, хто каже, скільки слів в день ви маєте писати.

Не порівнюйте себе з тими, хто пише декілька тисяч слів в день (хоча це й складно. Дуже-дуже складно, особливо для таких повільних чуваків, як я).

Якщо вас підганяє суперництво — порівняння може бути корисним. Але, моя особиста думка, суперницькі забіги більше підходять для коротких спринтів, в довгостроковій перспективі можна й вигоріти.

Я не знаю особисто багато людей, на кого діє негативна мотивація і постійне "А от син маминої подруги..." Скажемо так, значно більше шансів, що спрацює позитивна мотивація, варто хоча б спробувати.

Пункт третій: ✨ не ускладнювати собі завдання ✨

Я та людина, що може приділити багато часу плануванню, робочому синопсису (він же аутлайн), розписуванню світобудови та арок персонажів. Також я можу раптово почати писати епізод з середини чи накидувати беззмістовні діалоги між героями, які не факт, що попадуть в текст.

Все це зараховується за письменницьку роботу.

До біса, я навіть зараховую дописи в соцмережі, типу цього довгочиту!

Будь-який зв'язний текст, навіть якщо це не конкретно нова глава, підтримує в тонусі наш письменницький м'яз. Будь-які робочі нотатки підтримують наш зв'язок з історією, яку ми пишемо. Будь-яке написане слово має сенс.

Тож краще вже поставити галочку в письменницькому трекері і похвалити себе, ніж написати три сторінки робочих матеріалів, а потім згадати, що ще треба в главу щось написати, а ти вже втомлений злий незадоволений.

Пункт четвертий: ✨ обрати свою норму ✨

Коли берешся за щоденне письменництво, важливо визначити для себе як ви зрозумієте, що досягли своєї денної мети.

Я помітила два основні підходи: норма по часу та норма у словах/символах. В першому випадку ми вирішуємо, скільки часу маємо писати в день, у другому, відповідно, конкретне число слів чи символів.

Коли я вперше вирішила спробувати писати щодня, моєю нормою було писати хоча б п'ять хвилин. Навіть, якщо половину цього часу я буду тупити в білий аркуш, а потім напишу два слова.

Так, мало. Але знаєте що? Я завжди писала більше. Бо неможливо почати розвивати думку, а потім просто кинути й піти собі.

Коли я почала ставити собі норму в словах, то поставила всього сотню слів в день. Я пропускала дні, в деякі писала дуже мало, але бували й ті дні, коли я перевершувала норму в 5-6 разів.

Моя ідея в тому, що краще поставити собі невеличку норму і тим самим збільшити кількість тих днів, коли ви цю норму досягаєте. Більше приводів себе хвалити, менше приводів жерти собі мізки за недосягнення планки, більше бажання продовжувати — профіт!

Пункт п'ятий: ✨ письменницькі трекери ✨

Якщо ми вже заговорили знов про похвалу — в якийсь момент можна спіймати себе на думці, що непогано було б відстежувати дні, в які пишеш, і дні, в які не пишеш. І трошки попишатися собою, що пишеш декілька днів поспіль. Чи не кидаєш письмо, навіть у важкі часи.

Бо ми всі молодці.

А ще можна з цікавості відслежувати свої внутрішні ритми, це доволі весело.

Простий  і комфортний варіант — зробити трекер просто по днях. Можна намалювати самостійно, просто віконця на кожен день місяця.

Ще можна зробити віконця більшими і записувати в них кількість написаних слів.

Я зараз перейшла на електронний варіант і користуюсь таблицею в Google Sheets, яку створила пані Рожева Бузина (канал в тг, тві). Плюси таблички в тому, що вона автоматизована і рахує дні, коли пишеш, загальну кількість написаних слів і відмічає, коли досягаєш своєї денної норми. Ще наприкінці місяця пані Рожева Бузина робить загальну статистику щодо всіх учасників місячного забігу, а також можна попросити зробити статистику особисто для себе.

Якщо ж не хочеться навіть давати собі привід порівнювати себе з іншими, табличку можна зберегти собі окремо і працювати в ній.

Але, звісно, цей варіант не підходить для тих, хто ставить собі часову норму.

Бонусна порада: ✨ час продуктивності ✨

Комусь краще пишеться вранці, комусь вночі, це нормально. Сенс у тому, щоб виділити собі конкретний час, в який можна працювати найбільш продуктивно, і зайняти його для своєї творчості. І кожен день у цей час сідати писати. Тоді має бути легше напрацювати звичку.

Оскільки я хаотик, ця порада мені не дуже підійшла, але все ще може стати у нагоді.