Ти, мої риси читай
Через сторінкові мрії,
Блідо-чорним, чорно-червоним, шляхом пульсуючим,
Не пропусти звуки та знаки,
Коли прилетить тобі мій лист забутий
В білосніжній оправі,
Серед зерен, поміж плям, із посмішки закритої,
Моєї й твоєї, пам'яттю забутої.
Згадаю, як зразу обриси б'ють: там - дороги мої,
А тут ми себе будували.
Коли монета не та, я, боячись, відпустив,
Ціною мертвої сльози.
Вірш описує спогади про творчий процес, де фізичні дотики до фарб і полотна переплітаються з болем і ніжністю, відображаючи емоційну глибину ліричного героя. Через сни та рани він шукає натхнення й любов, занурюючись у мистецтво.
Інколи, сигналом може все завгодно. Ми - можемо його зрозуміти правильно, але і недоречно, що може ставати лихом для нашого майбутнього.
Нам дарований день, який може принести щось, але якщо ми готові до цього, ступити без страху, без починань з минулого, та смутку за покинуте
Я Рінакая. Я поетеса та авторка з Донецької області.. пишу вже років 13. Нижче мій вірш про те, що болить, і ніколи не загоїться.
Я Рінакая. Я поетеса та авторка з Донецької області.. пишу вже років 13. Нижче мій вірш про те, що болить, і ніколи не загоїться.
