Ти, мої риси читай
Через сторінкові мрії,
Блідо-чорним, чорно-червоним, шляхом пульсуючим,
Не пропусти звуки та знаки,
Коли прилетить тобі мій лист забутий
В білосніжній оправі,
Серед зерен, поміж плям, із посмішки закритої,
Моєї й твоєї, пам'яттю забутої.
Згадаю, як зразу обриси б'ють: там - дороги мої,
А тут ми себе будували.
Коли монета не та, я, боячись, відпустив,
Ціною мертвої сльози.
Як обрати бухгалтерську програму для бізнесу та перейти на українське рішення без втрат. Критерії вибору, покрокова інструкція переходу та автоматизації обліку.
Технічні тексти не терплять вільного переказу. Інструкція, специфікація, паспорт обладнання, креслення чи опис програмного продукту мають бути зрозумілими для фахівців і точно передавати зміст оригіналу. Помилка в терміні чи одиницях вимірювання - неприйнятні
Коли дитина скаржиться на біль у горлі, більшість батьків перше, що роблять — дають льодяник або теплий чай. Іноді цього достатньо. Але іноді за тим самим симптомом ховається тонзиліт, який потребує зовсім іншого підходу.
Коли людина вперше дивиться на сучасні пульти керування, особливо в сегменті RadioMaster, характеристики швидко починають зливатися в один довгий список: Hall-стіки, EdgeTX, 16 каналів, JR-bay, сенсорний екран, ELRS, мультипротокол, CNC-гімбали. Усе звучить переконливо та складно
Shelf-системи — програмні платформи для управління мерчендайзингом на всіх рівнях: від планування стандартів до контролю виконання в торговій точці.
Молодий художник Філіп випадково помічає незнайомку в кав'ярні й вирішує намалювати її портрет. Та поки олівець ковзає папером, реальна дівчина поступово зникає, поступаючись місцем образу, створеному його уявою.
В лазарет ступаю я,
сповідь про втрату, самотність і примирення з болем. Ліричний герой звертається до друга чи, можливо, до частини самого себе — до того, хто залишився поруч у спільному “човні” життя
Війна на груди стала чоботом, І ніби бачу небо, а повітря не хватає. Я з тих, хто завжди жадно ковта його ротом, А тут і робиш вдих, а легені обпікає.
Війна на груди стала чоботом, І ніби бачу небо, а повітря не хватає. Я з тих, хто завжди жадно ковта його ротом, А тут і робиш вдих, а легені обпікає.
