Друкарня від WE.UA

“ Човен “

Човен здіймався на хвилі, 

Коли прийшла та звістка, 

Весло опустилося, 

Люди в морі тонули, 

Коли падав титан. 

Я не витягну всіх, 

Мені не по силах, 

Ніч шепоче про кінець, 

Ніс під водою, 

Шукаю золото в пітьмі. 

Тримайтеся, діти, 

Поле тече, 

Невже місяць не буде 

Чекати нас тут? 

Коли спущу я пальці 

На мертвій воді. 

Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Віктор Шевчукевич
Віктор Шевчукевич@shevchukevich

Історії та висновки

105Довгочити
2.7KПерегляди
10Підписники
На Друкарні з 2 жовтня 2024

Більше від автора

  • “ Любов в картині “

    Молодий художник Філіп випадково помічає незнайомку в кав'ярні й вирішує намалювати її портрет. Та поки олівець ковзає папером, реальна дівчина поступово зникає, поступаючись місцем образу, створеному його уявою.

    Теми цього довгочиту:

    Коротка Проза
  • “ Лазарет “

    В лазарет ступаю я,

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • “ Човен надії ‘

    сповідь про втрату, самотність і примирення з болем. Ліричний герой звертається до друга чи, можливо, до частини самого себе — до того, хто залишився поруч у спільному “човні” життя

    Теми цього довгочиту:

    Верлібр

Це також може зацікавити:

  • v.b | Uranus-220Y5X26Z.. автобіографія | цикл “uranus”

    Історія про того, хто занадто рано побачив світло — й не зміг його втримати. Тепер він обертається в орбіті тиші, з замерзлим серцем і спогадом про кольори, які були не для нього. І хоч промерз до кісток, усе ще памʼятає, як виглядає ранок.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • байдужість

    болісне усвідомлення байдужості близької людини, проте без відчаю, адже гріх пішов зі зникненням снігу присутності цієї людини.

    Теми цього довгочиту:

    Вірші

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Це також може зацікавити:

  • v.b | Uranus-220Y5X26Z.. автобіографія | цикл “uranus”

    Історія про того, хто занадто рано побачив світло — й не зміг його втримати. Тепер він обертається в орбіті тиші, з замерзлим серцем і спогадом про кольори, які були не для нього. І хоч промерз до кісток, усе ще памʼятає, як виглядає ранок.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • байдужість

    болісне усвідомлення байдужості близької людини, проте без відчаю, адже гріх пішов зі зникненням снігу присутності цієї людини.

    Теми цього довгочиту:

    Вірші