"Я не тільки не був у дружніх стосунках із Джеффрі Епштейном, але, згідно з інформацією, щойно оприлюдненою Міністерством юстиції, Епштейн і МЕРЗЕННИЙ брехливий «письменник» на ім’я Майкл Волф змовилися, щоб зашкодити мені та моєму президентству. Ось вам і надії радикальних лівих, деяких із яких я ще й засуджу. Крім того, на відміну від багатьох, хто любить «патякати» дурниці, я ніколи не був на зараженому острові Епштейна, зате майже всі ці корумповані демократи та їхні донори там були"
– так Дональд Трамп у своїй соціальній мережі Truth Social відреагував на нову порцію оприлюднених задокументованих доказів у справі покійного американського фінансиста Джеффрі Епштейна.
У цьому дописі він одночасно звинувачує дві сторони: самого Епштейна та відомого американського публіциста Майкла Волфа. Президент Сполучених Штатів навіть пригрозив судовим позовом проти Волфа після нещодавньої чергової публікації так-званих «файлів Епштейна». І це через те, що в одному з листів між Епштейном і Волфом у березні 2016 року, Волф закликає Епштейна придумати «негайну відповідь» до книги Джеймса Паттерсона «Безладні багатії: впливовий мільярдер, секс-скандал, який його зруйнував, і вся справедливість, яку можна купити за гроші», яка оповідає про справжню кримінальну сторону американського багатія.
«Крім того, перехід у антитрампістську позицію забезпечить вам певне політичне прикриття, якого у вас зараз явно немає», – застерігає Волф у розмові з відомим фінансистом, наголошуючи на тому, що лише Епштейн має найбільший компромат на тоді ще кандидата в президенти США Дональда Трампа.
У раніше оприлюдненому електронному листі за лютий 2016 року Волф припускав Епштейну, що опальний фінансист є тією «кулею», яка може покласти край президентській кампанії Трампа 2016 року. Щодо останнього оприлюднення документів Епштейна 30 січня 2026 року, заступник генерального прокурора Тодд Бланш повідомив, що "в жодному з цих повідомлень, навіть коли він намагався всіляко очорнити президента Трампа, Епштейн не натякав на те, що президент Трамп вчинив щось кримінальне або мав будь-які неналежні контакти з кимось із його жертв".
Таким чином, постає питання щодо причин гострої реакції Дональда Трампа на публікацію матеріалів, які, за офіційними заявами, не містять прямих доказів його протиправної діяльності. Це вказує на потенційні репутаційні ризики та політичну інструменталізацію справи в умовах його контроверсійного президентсва. Тоді ж як найбільший скандал сучасності впливає на внутрішню та зовнішню політику США? Які лідери світу присутні у задокументованих доказах у справі сексуального злочинця? Все це розібрано у статті для Наукового товариства факультету міжнародних відносин.
Анотація
«Файли Епштейна» – це збірка матеріалів у справі покійного фінансиста та засудженого за сексуальні злочини проти дітей Джеффрі Епштейна, яка складається з понад 6 мільйонів зображень, відео, документів та електронних листувань, в яких є чіткі докази створення системи торгівлі людьми і проведення сексуальних вечірок для політичної та медійної еліти зі всієї планети, організовані самим Епштейном та його поплічниками. Дані матеріали зібрало Міністерство юстиції США.
18 листопада 2025 року Палата представників проголосувала 427 голосами проти 1 за оприлюднення документів. Сенат швидко наслідував цей приклад, і чинний президент Дональд Трамп підписав закон. 19 грудня 2025 року, відповідно до Закону про прозорість файлів Епштейна, Міністерство юстиції оприлюднило сотні тисяч документів. Ці файли містили деякі ніколи раніше не публіковані фотографії колишніх президентів Штатів та інших знаменитостей, але також ці файли були значною мірою відредаговані , що викликало бурхливу критику з боку представників Демократичної партії та деяких республіканських законодавців, а також тих, хто піддався злочинам Епштейна.
Сам Джеффрі Епштейн (Jeffrey Epstein) почав свою кар'єру в інвестиційному банку Bear Stearns, згодом він заснував власну фінансову компанію J. Epstein & Company (пізніше Financial Trust Company), що спеціалізувалася на управлінні активами клієнтів з надвисоким рівнем статків. Характерною особливістю його життєвого шляху було формування певної мережі контактів серед представників світової політичної, бізнесової та наукової еліт.
Його кримінальний шлях почався у 2000 році, коли 16-річна дівчина на ім'я Вірджинія Джуффре почала працювати в курортній віллі Мар-а-Лаго. Коли Гіслейн Максвелл, світська левиця, давня партнерка Джеффрі Епштейна, побачила, як вона читає посібник з масажу, то запросила її стати масажисткою Епштейна. Джуффре, яка подала до суду на нього у 2009 р. та на Максвелл у 2015 р., сказала, що Епштейн і Максвелл потім завербували її до мережі торгівлі людьми, під час якої її "передавали, як тарілку з фруктами" впливовим друзям Епштейна.
Епштейн був засуджений у 2008 році за сприяння неповнолітній проституції та у 2019 році за співучасть в організації торгівлі людьми, включно з торгівлею неповнолітніми. Більше тисячі жінок та дітей були піддані експлуатаціям зі сторони американського фінансиста. Сам Джеффрі Епштейн помер у своїй камері внаслідок самогубства у 2019 році, так і не відбувши повністю свій термін ув'язнення.
Нова порція "злитих" файлів
30 січня 2026 року Мін'юст США оприлюднило мільйони нових файлів, що стосуються покійного сексуального злочинця Джеффрі Епштейна, що є найбільшою кількістю документів, опублікованих урядом з моменту прийняття закону. У п'ятницю було надано доступ до трьох мільйонів сторінок, 180 000 зображень та 2000 відео. Оприлюднення відбулося через шість тижнів після того, як відомство пропустило реченець, затверджений президентом США Дональдом Трампом, який зобов'язував відкрити для громадськості всі документи, пов'язані з Епштейном. Ця публікація містить багато електронних листів, яким вже більше десяти років. Окрім цього, ці матеріали цікаві тим, що вони містять докази причетності іноземних лідерів у справу Епштейна. Одним із таких є листування злочинця з радником прем'єр-міністра Словаччини з питань національної безпеки Мірославом Лайчаком.
Епштейн та Словаччина
Мірослав Лайчак – словацький дипломат і політик, один із провідних фахівців Центральної Європи з питань міжнародної дипломатії та врегулювання конфліктів. Тривалий час працював у дипломатичній службі Словаччини та міжнародних організаціях. Лайчак обіймав посаду міністра закордонних справ Словаччини, а також був головою 72-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН, де займався питаннями багатосторонності, реформування ООН і миротворчої діяльності. Значну частину кар’єри він присвятив Балканам, зокрема брав участь у постконфліктному врегулюванні в Боснії і Герцеговині та з 2020 року виступає спеціальним представником ЄС з діалогу між Сербією і Косовом. Однак, в електронному листуванні у жовтні 2018 року Мірослав Лайчак, будучи вже на той час міністром закордонним справ Словаччини, активно обговорював з Епштейном певних дівчат та майбутню зустріч з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим.
Після того, як Джеффрі Епштейн надіслав міністру фотографії дівчат, Лайчак відповів: «Чому б тобі не запросити мене на ці ігри? Я оберу ось цю "МІ" дівчину». Окрім цього, Епштейн попросив у Лайчак дістати від Лаврова футболку з самим Лавровом та Віталієм Чуркіним у сонячних окулярах, покійним постійним представником РФ при ООН. Він зазначив, що якщо Лайчак не дістане йому цю футболку, то не отримає дівчат з фото. Після цих слів міністр закордонних справ Словаччини обурився та наголосив, що це "несправедливо" та що "він не бачив його в дії (себто в сексуальному плані, - авт.)".
Також в електронному листі, датованому 12 листопада 2017 року, Лайчак попросив Епштейна допомогти словацькій продюсерці (Ванда Адамік-Грицова, - авт.), щоб її словацько-український фільм «Межа» потрапив у шорт-лист на номінацію Оскар.
Після нового оприлюднення документів, Мірослав Лайчак подався у відставку через цей скандал. У словацьких медіа він заперечував свою участь в обговоренні дівчат з Епштейном і повідомив, що подався у відставку лише щоб не завдати репутаційної шкоди прем'єр-міністру Словаччини Роберту Фіцо. Сам Фіцо заявив, що «ніколи не бачив такого рівня лицемірства зі всіх сторін у цьому скандалі».
Епштейн та Велика Британія
Окрім контакту з представниками країн Центральної Європи, Епштейн також мав і тісні зв'язки з британською елітою. Серед них є електронні листи між Епштейном та особою на ім'я «Duke» (з укр. «Герцог»), ймовірно, це Ендрю Маунтбеттен-Віндзор, британський принц, віцеадмірал і другий син покійної королеви Великої Британії Єлизавети II. В одному із таких повідомлень Епштейн та принц Ендрю обговорювали вечерю в Букінгемському палаці.
В іншому повідомленні від Епштейна міститься пропозиція познайомити «Герцога» з 26-річною росіянкою. Ці електронні листи були підписані літерою «А», а також містили підпис «HRH Duke of York KG» (з укр. Його Королівська Вельможність Герцог Йоркський). Цими листами Епштейн та Герцог Йорський обмінялись у серпні 2010 року, через два роки після того, як Епштейн визнав себе винним у контакті з неповнолітньою.
В останньому опублікованому файлі також є компрометуюча фотографія, на якій колишній принц домагається до жінки, що лежить на землі. У січні 2022 року його мати, королева Єлизавета II, позбавила Ендрю військових звань і патронажу на тлі позову про сексуальне насильство, раніше поданого проти нього вищезгаданою Вірджинією Джуффре. Окрім цього, в жовтні 2025 року Букінгемський палац оголосив, що він більше не використовуватиме титул герцога Йоркського. У заяві Маунтбеттен-Віндзор оголосив, що більше не буде користуватися своїми королівськими титулами і почестями, пояснивши це тим, що «звинувачення, що тривають, на його адресу відволікають від роботи Його Величність і королівську сім’ю». Він більше не є чинним членом королівської родини і останніми роками бореться з наслідками свого зв’язку з засудженим сексуальним злочинцем. Принц Ендрю неодноразово заперечував будь-які зв'язки з американським багатієм, Вірджинією Джуффре та іншими потерпілими.
Епштейн та Росія
Джеффрі Епштейн мав тісний контакт з російськими дипломатами та безпековими органами РФ. За інформацією з оприлюднених документів, Епштейн отримував компромат на американських політиків та бізнесменів в межах операції «Медова пастка». Його ціллю було створення таких умов на вечірках, що ціль потрапляла у інтимний контакт з російською підставною особою, а всі їхні розмови таємно записувались. В опублікованих документах також було знайдено електронний лист від Білла Гейтса, засновника корпорації Microsoft, де він просив у помічників Епштейна певні ліки від венеричних захворювань, які він нібито отримав після «сексу з російськими дівчатами».
Нова інформація пітвердила тісні зв’язки Епштейна з Робертом Максвеллом, британським медіамагнатом, який працював на російську розвідку ще з 1970-х років. Тоді він сприяв виїзду радянських євреїв до Ізраїлю за участю ізраїльської спецслужби Моссад. Водночас американські спецслужби припускають наявність в Епштейна давніх зв’язків із російською організованою злочинністю. Це підтверджують його повідомлення про можливість доправити літаком велику кількість дівчат із Росії.
Документи розкривають ще один епізод. У електронному листі від 11 вересня 2011 року невідомий співробітник обговорює з Епштейном «зустріч із Путіним» під час майбутньої поїздки до РФ. Автор повідомлення зазначає: «Розмовляв з Ігорем. Він сказав: минулого разу в Палм-Біч ви згадували про зустріч із Путіним 16 вересня. Тож він може забронювати квиток до Росії, щоб прибути за кілька днів до вас». Побачення з Володимиром Путіним так і не відбулося, у 2014 році Епштейн знову планував зустрітись з президентом, але плани скасувались після збиття літака Malaysia Airlines у небі над Україною, яке забрало життя 298 людей.
Достеменних підтверджень того, що американський злочинець працював на спецслужби країни-агресора відсутні. Офіційні висновки Міністерства юстиції США і ФБР не знайшли доказів «списку клієнтів» або того, що він шантажував впливових людей за наказом спецслужб. Це ставить під сумнів частину конспірологічних версій про його роль як російського шпигуна.
Епштейн та Україна
Несподівано для громадськості у новій партії документів у справі Епштейна почали фігурувати українці. Виявилось, що соратник Епштейна, засновник модельного агентства MC2 Model Management Жан-Люк Брюнель, який у лютому 2022 року скоїв самогубство у французькій в’язниці, листувався з директоркою київської модельної агенції Linea 12 Models Машею Манюк. У наданих файлах вони обговорювали моделей з київської агенції, які потенційно могли би бути відправлені до США. Манюк, власниця цієї модельної агенції, зв'язок з Брюнелем або Епштейном прямо заперечила.
«Це абсолютно професійна переписка. Усі розповіді про те, що, якщо я з ним (Брюнелем - авт.) комунікувала, то поставляла йому дівчат, не відповідають дійсності. Тому що повії – це повії, а моделі – це моделі. Ви ніколи не примусите дівчину працювати повією, якщо вона не хоче», – заявила власниця агенції Linea 12 для видання ТаблоID
Окрім агенції Linea12, у листуваннях згадується агенство L-Models. Це агенство спростовує електронні листи, і наголошує, що «ніколи не очікували, не ініціювали і не допускали жодного перегляду моделей з боку представників Джеффрі Епштейна чи будь-яких пов’язаних із ним осіб».
Коли представники Джеффрі Епштейна або сам Жан-Люк Брюнель приїжджали до України, їм потрібен був статусний і безпечний простір для проведення таких собі «кастингів» моделей. Таким місцем став готель Hyatt у центрі Києва. Зустрічі організовували через закриті списки пізно ввечері.
Окрім цього, в «файлах» присутні 105 згадок про Львів, де Епштейн хотів придбати нерухомість. Зокрема, він обговорював з українкою Анастасією Сіро (наймовірніше, членкинею Генеральної ради Українського музею у Нью-Йорку) один зі старовинних будинків міста на вулиці Бориса Романицького, 24. Фінансист цікавився інформацією про колишню власницю будівлі та документами щодо його продажу.
Висновки
Джеффрі Епштейн, не будучи політичним діячем, за своє життя суттєво втручався у життя комерційних та політичних еліт багатьох держав світу. Завдяки його кулуарним контактам, він створив цілу міжнародну схему торгівлі та експлуатації дітей та жінок. Його можлива причетність до російських спецслужб прямо вказує на його роль як недержавного актора в архітектурі гібридних загроз, де сексуальна експлуатація перетворюється на інструмент геополітичного тиску, а приватні неформальні контакти – на канали нелегального збору розвідувальної інформації. У вимірі міжнародних відносин Епштейн демонструє вразливість західних політичних систем до нестандартних методів впливу, де приватне життя еліт прямо впливає на внутрішньополітичний стан держав. Через організацію таємної мережі вечірок з експлуатацією неповнолітніх, він опесередковано усунув від державних обов'язків колишнього принца Ендрю у Великій Британії та Мірослава Лайчака у Словаччині.
Діяльність Епштейна є класичним прикладом того, як транснаціональні злочинні мережі інтегруються у вищі ешелони влади. Для українського контексту дослідження цієї справи є критично важливим, адже воно допомагає розібрати механізми, через які Російська Федерація роками намагалася корумпувати західний політикум, використовуючи слабкості людської природи як важіль впливу на глобальну політику.
Таким чином, «файли Епштейна» – монументальний доказ чергової ерозії сучасної політичної системи, яка не була готова до такого втручання зі сторони справжнього міжнародного злочинця.
