У мене хороше життя,
я ні на що не скаржусь, хоча й дивно жити.
Цікаво, як проживу свій вік?
Може, постійно скаржачись,
ненавидячи себе,
з ненавистю, що переслідує, мов тінь.
Немов лялька в руках тих,
кому байдуже до мене,
вони керують мною,
а я все це мовчу, бо я — лялька,
яка не скаржиться, яка терпить проміння сонця.