Чому ти герой аніме, живеш у уявному світі та повинен знайти свою межу?
Ти єдиний, кому важливе це життя
Нещодавно я усвідомив, що мій світ це те, що у мене перед очима, і впринципі більше нічого у мене немає.
Якщо людині стерти пам’ять, то у неї нічого не залишиться. Все що у нас є, це наша пам’ять.
Попередню фразу у приблизному посилі я прочитав у книзі Олівера Сакса “Чоловік, який сплутав свою дружину з капелюхом”, вона сказана у контексті пацієнтів з амнезією різних ступенів тяжкості та видів.
Наш світ завжди перед нашими очима. Ми не можемо побачити світ очима інших людей та відчувати у певний момент те саме що відчувають оточуюючі, оскільки у нас всіх різний попередній досвід. Досвід це також форма запам’ятовування ситуацій та їх наслідків.
Єдина людина яка може тебе зрозуміти—це ти сам, і лише ти можеш змінити свій світ, тобто те що бачать твої очі та відчуває твій у момент видіння.
Важливо зрозуміти, заради кого ти живеш. Пробачити своїх батьків, пробачити себе попереднього якщо ти на нього ображений, якщо він був слабкий та недолугий. Якщо він не розумів що тобі потрібно було вчиняти ті чи інші дії для свого ж блага, та виправляти майбутнє, не зациклюючись на минулому.
Зрозуміти сенс свого з’явлення
Нажаль, наші батьки не знають для чого вони нас народили, хіба що вони вам казали. Якщо звісно вони вам казали, то це може бути для вас обтяжуююча обставина. Можливо люди бачать ваше майбутнє у продовженні сімейного бізнесу, можливо ваші бачення життя та філософії не подібні та ворожі, з цим потрібно боротись.
Для мене особисто, це цікаве питання, хоча я не дуже щасливий що я тут опинився, у цьому світі, але я боягуз для самогубства, та і не бачу в цьому сенсу, це просто нецікаво. Будь-яка релігія, в тому числі безвір’я в вищі сили, тобто атеїзм не бачать нічого цікавого після закінчення життя самогубством, або пекло в певній формі, або просто безодня.
Продовжуючи, кожна людина на певному етапі свого життя задумується над сенсом свого перебування на планеті Земля у тілі тварини людини.
Моя відповідь на це питання залежить від багатьох факторів та від ситуації у якій я себе це запитую. Звісно, дуже часто я просто не бачу сенсу у житті людини. В більшості випадків моєю відповіддю є те, що найвищий сенс життя людини це покращення життя своєї соціальної групи та оточуюючих, або взагалі людства.
Бо звісно є люди, життя яких має більше значення, та в більшості випадків це також пов’язане з тим що вони роблять для інших людей. Наскільки в них велика сім’я, чи на від неї залежать інші люди та сім’ї.
Легенька відсилочка до Куросакі Ічіґо :) та і таких прикладів звісно багато, не тільки у шьоненах.
Кожна людина також відповідає на це запитання відповідно до своєї енергійності та віри у себе. Людина яка вважає себе здібною та що вона може досягти якоїсь вершини, озвучує для самої себе сенс свого існування у досягненні певної непересічної вершини. Людина яка має не багато енергії та бажання, навіть не дуже хоче про це думати та просто продовжує своє спокійне життя.
Що робити, якщо я ставлю собі непересічні цілі?
Власне, це і є метою мого посту а саме спроба вивести формулу розв’язання цього питання. Обставини, у яких перебуває чоловік сьогодні не можна назвати сприятливими для досягнення великих цілей. Чому? Тому що це не обов’язково. Років 30 тому, чоловік повинен був старатись для того щоб вилізти з злиднів, 80 років тому для того щоб відбудувати країну зруйновану війною. Сьогодні також українці стикаються з цією ж проблемою. Злидні та війна створили сильних чоловіків, але не у тому контексті який я розглядаю.
Як казав Ґоґґінс: “Сьогодні легко досягти чогось неординарного, тому що більшість людей слабкі”. Тому, нашою головною проблемою, та на мою думку найскладнішою є вибратись з маси. Хлопці, ми зараз живемо у найкомфортнішому світі за всю історію людства, у тому світі, де більшість людства задовольнило свої фундаментальні потреби, потрібно переходити на вищий щабель піраміди.
Самостворення обставин зростання
Зрештою, м’яз повинен отримати стимул для росту, чи не так. Наша психіка також може бути тренована. Хоча я вже не один раз пояснював те, що комфорт нас вбиває та знищує, це не є закликом для того щоб жити у будці в лісі та харчуватись лише тим що зможеш здобути або запасти.
Це означає, що ми повинні ставити перед собою завдання та створювати обставини які ми повинні перемогти та стати сильнішими через це. Додатова робота, більше навчання, навмисний дискомфорт, будь що.
Як зрозуміти що саме тобі потрібно робити для того щоб почати? Як завжди дати відповідь на одне цікаве запитання. Хм, треба зробити такі запитання своєю фішкою, якось їх назвати)))
Що є для мене дискомфортними завданнями? Що неприємне або обтяжливе я постійно уникаю (публіка, спілкування з людьми, дивитись іншим у вічі, виконувати свої завдання сумлінніше)? В які некомфортні обставини я можу себе загнати щоб позбутись своїх страхів та стати кращим? Чого саме я останнім часом уникаю та шуккаю відмовки? Для когось, лише відповіді на ці запитання будуть некомфортними, чудова можливість почати <3
Альтернатива, якщо ви зараз перебуваєте у фазі спокою, після того як перемогли обставини. Також просто для підбадьорення:
Що саме я зробив за попередній місяць для досягення своєї мети або мрії?
Наше життя нічим не відрізняється від фільму, нічим не відрізняється від аніме. Для того щоб головний герой перейшов на новий рівень своїх здібностей, йому потрібно себе перебороти, виграти якусь битву, або вийти з жорсткої битви живим. Тоді він зможе вижити, захистити рідних, або стати хокаге.
Сьогодні, щоб прожити життя не обов’язково особливих зусиль, але для Нас, це не на краще. Ми живемо не у хороші часи, то нехай стане більше сильних чоловіків.
Peace
