В ім'я Аллага Всемилостивого, Всемилосердного! Хвала Аллагові, Господові світів, благословення і мир Панові посланців, Пророкові й опікунові нашому Мухаммадові та його родові. Нехай же це благословення і мир тривають аж до Судного дня!
Слава великому султанові, падишахові Румському, керманичеві вірян та наступникові пророка Господа Всесвіту, вартівникові Непохитного Залізного муру Двох Рогів, що пронизують небо, який боронить нас від люті Ґоґа й Маґоґа!
Коли невірні відкрили тричі прокляту Браму Джаганнама та випустили Ґоґа й Маґоґа на тих, хто вірує, здавалося, немов усе втрачено та переможе шайтан зрештою дунья. Утім Творець Всесвіту прийшов вірянам на допомогу та, яко провіщали, з'явився Великий Залізний мур Зуль-Карнайна на землях підвладних султанові Румському. Тоді пішов заклик між тих, хто вірує істинно та наступними десятиліттями відбулася міграція вірян Європою, Азією та Африкою, друга за значенням після гіджри самого Пророка. Мільйони померли на землі та морі. Накинулися єретики зі своїми повелителями-шайтанами на них мов та сарана на поля стиглого кунжуту, пожирали їх, зводили мерзенних пам'ятників та ідолів з їхніх кінцівок й голів щоб не поховали тіла, як того наказують священні писання. Та щойно всі уцілілі пройшли крізь могутні брами Зуль-Карнайна, замкнулися ті й постав на світ Великий султанат Непохитного Залізного муру Двох Рогів, що пронизують небо.
Звідтоді не припиняються набіги рабів Джаганнама на Залізний султанат. Щоденно ллються сльози по нових мучениках, загиблих при захисті муру від єретичних орд. Та в стінах квітне утрачене знання, з біломармурових й золотавих мечетей скликають муедзини вірян до молитви за перемогу військ султанових, боронителів рідних земель та захисників караванних шляхів, звідки йдуть султанату життєво необхідні товари.
Великий Залізний мур – наймогутніша фортифікація світу, незламний бастіон, наїжачений славнозвісною султановою артилерією. Напоготові чатують стрільці-азеби раптових атак. Опліч до них стоять добірні полки яничарів, ладні блискавично зреагувати на усякий напад, адже казарми їхні зведено на певних проміжках вздовж муру. У разі масштабного вторгення скликають повний збір азебів, Дім Мудрості випускає на противника жахливих створінь-таквінів, а за нагальної потреби сам султан виступає на герць і веде за собою яничарів попід зеленим стягом Пророка.
Відтак необхідність боронити Залізний мур стала наріжним каменем усієї доктрини султанату. У бою мобілізовані азеби майстерно застосовують тактики удаваного відступу та виснаження супротивника, поки спритні Леви Джабіра налітають на його фланги. Водночас основні порядки накриває величава артилерія султана – та ще дужче ускладнює нелегкий перетин бойовища, всіяного пастками досвідчених саперів. Коли вороги зрештою досягають лав вірян, нищівним контрударом їх добивають елітні султанові яничари під проводом своїх непохитних командирів. Страхітливі асасини Аламута виринають із вітрів часу й убивають найкращих бійців та ватажків загарбника. Алхіміки Дому Мудрості дають волю руйнівній зброї, створеній завдяки пануванню їхньому над стихіями та спроможній подолати ледь чи не будь-якого недруга.
Поза межами Залізного муру султанові війська діють переважно малими й мобільними підрозділами з окремими місіями. Вони полюють на відступників, що обрали служити шайтанам, шукають реліквії доби Пророка або намагаються повернути утрачені скарби та книги на руїнах занепалих халіфатів. Та бодай Церква й султанат об'єднані спільною боротьбою супроти Джаганнама, командири цих підрозділів не терплять жодного втручання та без вагань знищать будь-кого за найменшу спробу перешкодити їхнім планам. Донині глибоко ненавидить султанат невірних, які випустили Ґоґа й Маґоґа, а справи честі тут швидко вирішуються поєдинками на смерть. Лихо кожному, хто стане на заваді тим, хто вірує.
