У переказі перекладача (тобто, моєму)
Перші випуски були в сірій гамі, як короткі історії з 2-3 сторінок, або розділених на панелі, або окремими кадрами. Це був загальний стиль Джошуа Райта, австралійського автора кількох вебкоміксів. Малюнок від руки на папері, якщо не помиляюся, до того ж.
Кольорову пробу автор зробив рано, у 8-му випуску, але повернувся до монохрому. Тоді ж з’явився формат “жарт на одну сторінку”:
Але близько 25-го випуску почалися довгі сюжетні арки (навіть коли складалися з довершених епізодів), до історії Змія та Лицаря увійшли нові персонажі, більшість з яких активна і після багатьох років. Ускладнювалися фони, тонування, художник багато грався з формою квадрату, тобто, панелі з наступними діями.
Основним натхненням були старі газетні серіальні комікси “Peanuts”, “Ґарфілд”, дитяча книжка про нерішучого дракона та гра “Підземелля та дракони”, звісно. Можна простежити, як кажуть сомельє, нотки моряка Попая та референси до Толкіна, Пратчетта та Роулінґ.
Чародій Зізок, наприклад, явний Ґендальф-Рінсвінд, недоучка Гоґвортзу. На картинці внизу можемо побачити ранню еволюцію стилю в бік спрощення ліній та тонування.
Перспектива, об’єм, плани, тонування - головне в цьому втримати баланс, коли все можеш, але немає часу.
Дуже довго загальна база трималася в єдиному стилі, тільки пропрацьовувалися персонажі.
Характер сестри головного героя, Гільдеґарди “Ґретч”, помітно відрізняється, це передається майстерно через міміку та позування дракониці.
Далі комікс пішов “вшир”, впроваджуючи все більше персонажів, ось, наприклад, головний склад дійових осіб (жителі Ледачої Вежі, Гретч тут немає тому).
Коли в Джоша не вистачає часу, він про це щиро зізнається читачам, і малює в мінімалізмі швидку історію чи епізод. І замість викладати три сторінки в один пост, робить три послідовних, але довершених.
З роками (так, роками! веб-комікс малюється чи не десять років, і перекладається вже майже сім) з’явився стандарний формат сітки панелей, в яких відбувається дія.
…і ось тут художник засумував без динаміки манги, і додав референсів, руху, відблисків, скошених панелей - наступила нова епоха, пародійного коміксу на епічному підході до малювання.
Класичні випуски та горизонтально-вертикальні розділи подекуди розбавлялися неординарними в чомусь чи в усьому, як наступний:
Сага Піратів, побудована на голосуванні читачів Патреону та референсах до манги “Ван Піс”, українській аудиторії зайшла не дуже, і в ній було багато дивних, на мій погляд, експериментів, наприклад, із зміною обличчя та фігури Капітанеси Лє Тостік.
…але під час цих експериментів з’явився дуже зручний інстаграмний поділ на чотири панелі, який згодом ще буде застосовуватися:
Спецефекти теж були на висоті, втім
…і робота з простором та перспективою, і “непласкими” виразами обличчя та всього взагалі:
Після довжелезної пригоди аудиторія запросила короткого простого формату та срийнятливого гумору. Сприйнятливого, вибачте.
В такому форматі вийшло декілька випусків на шляху до 1000-го:
Але не всі… До речі, зацініть “ремастер” Доріс, яка могла бути прохідним персонажем, але затрималася назавжди.
З новим стилем, в тому числі, кордонів панелей, комікс прибув на ювілей, де знову зібралися, як вперше, вдвох, Змій та сер Жмур:
Наразі в коміксі достобіса динаміки, а для позначення довготривалих саг з’явився вказівник “Далі буде” у стандратному вигляді.
І далі таки буде, читайте онлайн безкоштовно (але можете підтримати).
