ти вієш холодом до мене,
ти як той йобаний уран.
чому ж ти, блять, такий жорстокий
за що ти так вчиняєш, га?
усе чого я так хотіла —
це бути ближче ніж земля,
і відчувати подих сонця
принаймні як венера..
проте коханням і не пахло,
ти був як йобаний блек хол,
поглинув всі останні сили,
і не лишив і шанс на промінь..
Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
На Друкарні з 4 вересня
Більше від автора
хтивість, блудливість, розпусність - усе про одне
зухвало й тільки так
Теми цього довгочиту:
Еротикаділей розміром в життя
надто буденно для творчості
Теми цього довгочиту:
Віршізупинися!
передихни.
Теми цього довгочиту:
Поезія
Вам також сподобається
Теми цього довгочиту:
ПоезіяЩастя
Щастя — дрібниці поруч зі мною, Щастя коли надихаюсь весною. Щастя, коли є на вулиці сніг, Щастя, коли пада листя до ніг.
Теми цього довгочиту:
Поезія“ Мовчання небес “
Вірш передає глибокі емоції і роздуми про долю, втрати та зраду. Він починається з образу тихих небес, які символізують безмірність і невідомість, що переплітається з людською долею. Серце в тиші не може зрозуміти, що відбувається, поки не відчуває болю гріха.
Теми цього довгочиту:
Поезія
