ти вієш холодом до мене,
ти як той йобаний уран.
чому ж ти, блять, такий жорстокий
за що ти так вчиняєш, га?
усе чого я так хотіла —
це бути ближче ніж земля,
і відчувати подих сонця
принаймні як венера..
проте коханням і не пахло,
ти був як йобаний блек хол,
поглинув всі останні сили,
і не лишив і шанс на промінь..
Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
На Друкарні з 4 вересня
Більше від автора
ділей розміром в життя
надто буденно для творчості
Теми цього довгочиту:
Віршізупинися!
передихни.
Теми цього довгочиту:
Поезіябайдужість
болісне усвідомлення байдужості близької людини, проте без відчаю, адже гріх пішов зі зникненням снігу присутності цієї людини.
Теми цього довгочиту:
Вірші
Вам також сподобається
“ Кроки вночі “
Вірш передає емоційний стан ліричного героя, який спостерігає за думками і переживаннями іншої людини. Він відчуває глибокі внутрішні страждання, які намагається змити, але вони все ще залишаються з ним. Образи коси та вітру символізують прагнення до звільнення.
Теми цього довгочиту:
ВерлібрТрикутника
Покохав зиму , покохав кожну в ній сніжинку, покохав кольорів її відтінки напамʼять вивчив бермудського трикутника родимок таємність її тіла
Теми цього довгочиту:
КоханняТеми цього довгочиту:
Вірші
