“Це був шлюб, який мав колись закінчитися”- Джон Леннон про відносини з Полом Маккартні
Вони познайомилися та закохалися одне в одного у 1957 році. Під закохалися я маю на увазі щире та непересічне захоплення, але у що воно переросло чи ні, на жаль, вже ніхто не дізнається…
Леннона захопила майстерність запам’ятовувати слова пісні і чарівність манер 15-ти річного Маккартні. А Пола вразив запальний та часом стихійний характер Джона. Їх тісно об’єднували амбіції на майбутнє, кожен вважав іншого генієм, якого вони коли-небудь знали. Друзі часом жартували що вони читають думки та закінчують речення один одного. Звісно ж, хто тісно знайомий з дитинством Джона Леннона знає, що його мати померла(збила машина) на початку кар’єри у гурті “Quarryman”. Для нього це було неабияке потрясіння, адже вони з мамою були споріднені рок-н-роллом душі, але він знайшов підтримку у Полі. На жаль, його мати теж померла від раку грудей, коли хлопчику було лише 14 років. Тож, з того моменту вони разом діляться спільним сумом та болем, пишуть разом пісні у ванній кімнаті Маккартні та сплять в одному ліжку.
Бувши вольовими людьми, у складі вже легендарної групи “The Beatles”, вони постійно сварилися про якісь дрібнички(як сварлива, але любляча пара). Джон ще з дитинства почувався покинутим та прив’язувався до людей, почав вживати на той час популярні наркотики ЛСД , адже не встигав та заздрив(можливо) продуктивністю Пола.
1968 був наповнений любові для обох: Пол Маккартні зустрічає чарівну Лінду Істман, ну а Леннон захоплюється загадковою Йоко Оно. І тут вони розуміють що тепер їхня творча та душевна хімія не тільки між ними. На фінальний акорд вони приберегли гучну сварку, яка затягнеться на майже одне десятиліття. Протягом 70-х років вони лаялись одне на одного у сольній кар’єрі. Хтось був більш жорстким та контроверсійним як-от Леннон у пісні “How do you sleep?” де він прямо каже що окрім “Yesterday” Маккартні нічого не зробив. Це було дуже різко, у стилі Джона. Звісно ж, ми всі знаємо що для Джона все скінчилося трагічно - його застрелили у 1980 році, У Нью - Йорку. До речі, десь за рік до трагедії вони знову тепло спілкувалися у листах та навіть вечорами теревеняли про сімейне життя: Леннон розповідав що він тепер пече хліб та проводить час зі своїм сином Шоном. Дійшло до того, що ці двоє знову захотіли творити та записувати пісні як раніше. Саме це ранило мене в саме серце- уявіть, скільки всього ще могло статися…
Якщо чесно, цих двох непересічних особистостей я не можу назвати коханцями, друзями чи ба навіть ворогами. Для них немає меж, законів чи ідеалів, вони не вписуються у жодні рамки людських відносин. Така палка дружба залишила музичний слід перманентним маркером, тобто назавжди, навіки у серцях усіх поколінь. Є й інші приклади пристрасної та творчо радикальної чоловічої дружби: Ріхард Вагнер і Фрідріх Ніцше; Вінсент ван Гог і Поль Гоген; К. С. Льюїс і Дж. Р. Р. Толкін; Дюк Еллінгтон і Біллі Стрейхорн.
У стародавніх текстах є кілька прикладів міцної чоловічої дружби. В «Іліаді» Гомера між Ахіллом і Патроклом настільки глибокий зв'язок, що після смерті Патрокла Ахіллес охоплений невтішним горем і вбивчою люттю. У Біблії сказано, що душі Йонатана та Давида «з'єднані». Коли Йонатан помирає, Давид оплакує: «Твоя любов до мене була прекраснішою за любов до жінок».
“Now and then, I miss you”
