Скільки раз я чула, що люди з зайвою або надмірною вагою просто ліниві жирдяї. Але досі я з цим сперечаюсь.
По-перше, що за фетшеймінг у 21 сторіччі? Не подобається хтось? Ну то не дивіться на нього чи неї. Подивіться на себе. Ви теж можете не подобатись комусь, тому що у вас не таке волосся, шкіра, чи ви живете не в тій країні.
А, по-друге, зайва вага - це часто не вибір людини. Я не думаю, що хтось собі ставить за ціль – набрати 200 кг. Ну, хіба борці сумо. Але у них силищи стільки, що хай худі помовчать у куточку.
І по-трете, запам’ятайте!, ожиріння - це хвороба! Ми ж лікуємо курців, які хворіють через свою звичку? То чому ми не можемо допомагати людям з вагою?
Тому, давайте я сьогодні розкажу про деякі причини. Зовсім коротко.
Генетика.
Якщо батьки, чи, навіть дідусі і бабусі страждали на ожиріння, то відсоток того, що дитина теж буде – зростає. Так, генетика не єдина проблема, але вона визначає схильність.
Перинатальні фактори.
Якщо мати у вагітність набрала багато, то є великий шанс, що дитина може мати ожиріння.
Дитинство.
Ну давайте будемо чесними, дітям – найкраще і найсмачніше! Цукерки, тістечка, пиріжки, бо це ж вуглеводи, броколі з майонезом, бо броколі треба їсти…
А ще нецікава фізкультура, багато уроків, в школі заборона на біг і і ми маємо те, що маємо. Діти їдять та не рухаються.
Тому, здорове харчування та любов до фізкультури – найліпше, що ви можете зробити для своєї дитини. Це доможе їм підтримувати здорову вагу протягом всього життя.
Захворювання.
Дуже часто збільшення ваги є поширенним побічним ефектом багатьох ліків. Наприклад, ліки від діабету, антидепресанти, нейролептики. Ці препарати можуть змінювати ваші звички, ваше почуття голоду, навіть ваш метаболізм.
Дуже потужні гормони. І це не про силу волі чи лінь. Наприклад, гормон дофамін, який відповідає за винагороду і радість. І саме тому ми з задоволенням їмо щось смачне після тренувань чи тяжкого дня. Так от, у людей з надмірною вагою він виділяється краще і більше саме на їжу. А з дитинства ми пам’ятаємо, що цукерка чи тістечко це – винагорода. Ну і привіт, ланцюгова реакція запущена. Здається, що це залежність. Але не від солодкого чи їжі взагалі. А від винагороди!
Ще про гормони.
Є таке відхилиння, як резистентність до лептину.
Лептин – гормон ситості. Тобто, він починає виділятись, коли наші жирові клітини кажуть мозку «досить, припини їсти». Саме він контролює енергію і кількість жиру у вашому тілі. І, чим більше жиру в організмі, тим більше лептину. Здавалось би, має бути зворотній зв’язок: багато лептину, то і їсти мало хочеться. Але все не так просто. Організм просто звикає до нього, не реагує та помилково думає, що він голодний, не зважаючи на те, що в тілі повно жирових депо, які можна витрачати. (Більше можна почитати тут і тут.)
Погана освіта.
Ні, не про вищу математику чи ядерну фізику. А про харчування. В школі нас цьому не вчать (на жаль), вдома теж ми про це не знаємо. А як хочемо дізнатись, то чутно не мене і моїх колег, а тих, хто голосніше кричить. Детокси, чистки, бади, харчування по якимось диким методикам і багато іншого. Тому вчиться самі (наприклад, у нас на сторінках) та вчить дітей.
Відсутність здорових звичок.
Натомість, дуже багато поганих. Ми звикли радіти тістечкам, майонезним салатам або жирним стейкам, бо суспільство каже, що кава з тістечком, майонез і стейк то – добре. Я теж кажу, що то добре. Але не на постійній основі. Замініть одне печенько яблуком. Замість заправки з майонезу візьміть йогурт. А жирний стейк чи ковбасу залиште на велике свято, а сьогодні з’їжте запечену курку. Це такі самі звички: у вас лишиться ваша улюблена їжа, але вона буде поряд зі здоровою.
І так, саме цьому я вчу людей.
Ваша мікрофлора.
Вона в вас живе. Чіпати її не треба, вона сама розбереться, кого їй лишити, а кого відправити на шлях до унітазу. Але є дослідження, які кажуть, що у людей з надмірною вагою живуть бактерії, які більш ефективні у збільшенні енергії та загальній калорійності раціону. Поки що, ці дослідження мають статус гіпотез, але мають всі шанси на свої докази. (Цікаве ось тут, тут і тут.)
Навколишне середовище.
У деяких регіонах купувати здорову їжу просто неможливо. Ці продуктові пустелі стаються здебільшого через відсутність продуктових магазинів, ринків і взагалі, не мають своїх постачальників їжі в межах пішої доступності.
Це бідні регіони, де живуть люди, які не мають своїх автівок і фінансування від влади для громадського транспорту. А неможливість купувати свіжі продукти сильно збіднює раціон.
Також, індустріалізація подарувала нам багато класних штук, але дещо й забрала. Наприклад, електричне освітлення продовжило наш день, а еволюційно ми пам’ятаємо, що при світлі ми можемо їсти. Та й карантин додав свого. Тепер замість прогулянок з друзями ми спілкуємось через екрани.
Я маю надію, що я донесла до вас думку, що ожиріння - це не вибір людини. Але також хочу додати, що вашим вибором може стати здорова вага. Рухайтесь, харчуйтесь, питайте, приходьте на консультації і, я впевнена, все у вас вийде!
