“ Поглянемо на небо “

Давай поглянемо на небо — воно мовчить,

але хоче сказати щось важливе.

Це навіть не слова, а відчуття,

що правда вже давно загублена.

Так, та сама правда, що зірвала голови,

і лишила у поглядах слід упертості.

Вона розповідає про світ, про любов,

що ховається в тінях, мов кішка — невловима,

чи герой роману — дурний, але такий особливий.

Давай поглянемо ще раз: що лишилося?

Десь правда, десь любов.

Люди радіють,

а наші емоції — останнє, що справді вражає.

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
viktor
viktor@shevchukevich

Історії та висновки

24Прочитань
2Автори
1Читачі
На Друкарні з 2 жовтня

Більше від автора

  • “ Тягар “

    Вірш описує тягар втрат і сорому, який розчиняється на шляху до відкритості та нових почуттів. Це роздуми про кохання, що проросло крізь тіні минулого, ведучи до світла.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • “ Хороше життя “

    У мене життя, і я це ціную, хоча інколи здається дивним. Думаю, як проживу свій шлях? Може, вистачить жити в тіні? Не хочу тягнути за собою ненависть, що чіпляється, мов тінь.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • “ Туман “

    Туман - друг, та надійний провідник, що бачить страх та неволю. Недоречно скаже, біжати, стежками забутих серцем сіл, - приємних. Обійми червоні, десь там, хатній притулок, несхожий на інший.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Вам також сподобається

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається