Кримські гори
Якщо Вам цікаво дізнатися походження іншого топоніма (назву міста, села, річки тощо), то раджу звернутися до “Етимологічного словника топонімів України” (Лучик В. В. ). Матеріал статті взято переважно з цього словника.

Чатирдaг

Масив у центральній частині Головного пасма Кримських гір, недалеко від міста Алушта. Оронім тюркського походження, виник унаслідок основоскладання кримськотатарського, турецького çatir «намет, шатро, халупа, халабуда» і тюркського даг «гора, гірський хребет», кримськотатарський даг – це також «гірський ліс». Існує паралельна назва Шатро‑гора як східнослов’янська калька з турецького Чатирдаг.

Бабуган-яйла

Найвищий масив Головного пасма Кримських гір, між Гурзуфом та Алуштою. Оронім тюркського походження, результат онімізації (переходу загальної назви в розряд власних назв) словосполучення з опорним географічним терміном яйла «безлісе плоске плато Кримських гір; використовується як літнє пасовисько» й означенням з основою кримськотатарського babuǧan «вовча ягода», що вказує на типову рослину для гірських масивів.

Нікітська яйла

Гірський масив у південно-західній частині Головного пасма Кримських гір, між Ялтинським і Гурзуфським південнобережними амфітеатрами. Оронім виник унаслідок онімізації словосполучення з опорним географічним терміном тюркського походження яйла «безлісе плоске плато Кримських гір; використовується як літнє пасовисько» й означенням у формі відносного прикметника на -ська, похідного від назви суміжного с. Нікіта (< церква Святого Нікіти < гр. чол. ім’я Nikiftaę) у межах смт Ботанічне.

Роман-Кош

Найвища вершина Кримських гір у центральній частині Головного пасма, на північній окраїні масиву Бабуган-яйла; колишній Орман-Кош. Оронім тюркського походження, виник унаслідок об’єднання компонентів кош «притулок пастухів, які пасуть овечі отари; місце, куди на ніч збирають тварин» і кримськотатарського, турецького orman «лісовий», в основі якого відбулася метатеза (перестановка літер), очевидно, під впливом імені Роман або етноніма романи «цигани».

Демір-Капу

Гірська вершина в центральній частині Головного пасма Кримських гір, на північному заході Нікітської яйли. Оронім виник унаслідок лексикалізації та онімізації конструкції, що складалася з двох іменників демір «залізо, залізний» і капу «двері, ворота; імператорський палац, місце для присутніх», буквально «залізні двері, ворота». Другий компонент назви вказує на схожість вершини з брамою і протиставляє її іншим горам з основою Демер- / Демір-.

Зѐйтін-Кош

Гірська вершина в центральній частині Головного пасма Кримських гір, на південному сході Бабуган-яйли. Оронім тюркського походження, виник унаслідок лексикалізації та онімізації конструкції з опорним кримськотатарським географічним терміном кош «притулок пастухів, які випасають свої овечі отари» і кримськотатарським зейтін (< zeytiń) «маслина», що служить означенням перед іменником.

Кемаль-Егерек

Вершина Головного пасма Кримських гір, на північному сході Нікітської яйли. Оронім тюркського походження, виник складанням турецького kämal «досконалість, неперевершеність, прекрасна якість» і кримськотатарського egrek «місце, де можна посидіти, відпочити».

Еклізі-Бурун

Найвища вершина масиву Чатирдаг, туристичний об’єкт на Головному пасмі Кримських гір. Оронім виник унаслідок лексикалізації та онімізації гібридного за походженням словосполучення з опорним тюркським бурун «мис, гірський виступ і т. ін.» та означенням, пов’язаним з новогрецьким εκκλησια «церква»; буквально «церковна, священна гора» (можливо, тут був середньовічний церковний округ).

Отже, досліджувані назви найвищих вершин та найбільших масивів Кримських гір тюркського та кримськотатарського походження і мають тісний зв’язок з релігією та провідними галузями скотарства, що були характерні для корінних мешканців Кримського півострова.

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Дар'я Гейко
Дар'я Гейко@daria_soleil

1KПрочитань
0Автори
5Читачі
На Друкарні з 8 травня

Більше від автора

Вам також сподобається

  • Час і його ціна

    «Погодьтесь: останнє, за що ми почуваємось вдячними, — це наше народження. Розумієте, вам ні до чого було народжуватися. Ви не повинні були народжуватись. Але все-таки ви народилися…»

    Теми цього довгочиту:

    Блог
  • Кардаш?ян

    Традиційно у більшості вірменських прізвищ перед суфіксом -ян, попри вимову, не використовується розділовий знак м’якшення або апостроф. Проте після шиплячих, щоби уникнути спотворення, рекомендовано ставити розділовий знак: Мануш’ян, Макіч’ян (рос. Манушьян, Макичьян) тощо.

    Теми цього довгочиту:

    Правопис

Коментарі (4)

Булоб цікаво почитати трошки про міста в скелях по типу Чуфут-Кале

Вам також сподобається

  • Час і його ціна

    «Погодьтесь: останнє, за що ми почуваємось вдячними, — це наше народження. Розумієте, вам ні до чого було народжуватися. Ви не повинні були народжуватись. Але все-таки ви народилися…»

    Теми цього довгочиту:

    Блог
  • Кардаш?ян

    Традиційно у більшості вірменських прізвищ перед суфіксом -ян, попри вимову, не використовується розділовий знак м’якшення або апостроф. Проте після шиплячих, щоби уникнути спотворення, рекомендовано ставити розділовий знак: Мануш’ян, Макіч’ян (рос. Манушьян, Макичьян) тощо.

    Теми цього довгочиту:

    Правопис