Всім привіт!
Тут я розкажу, що я буду тут постити і, можливо, трохи розкажу про себе.
І. Що тут публікуватиметься
Отже, почну з того, що ж я тут публікуватиму.
Ідеєю є постити свою творчість, а саме вірші, прозову рефлексію та, можливо, колись тут можуть з’являтися уривки з книги, яку я почав писати ще в 2019 році але перестав через те, що моє життя після початку початку всіх цих карантинів, а тепер ще й війни, трошки полетіло вниз. Але я тримаюся. І творчість є певною терапією для мене. в свої твори я вкладаю частку себе, через що мені на літературних вечорах часто кажуть, що моя творчість перегукується з життями людей, які слухають те, що я читаю. Це неймовірно приємно і часто сумно, що комусь доводиться переживати такі ж події та що в когось виникають такі ж думки, які я виписую у вірші та рефлексій написи.
І так, я виступаю на літературних вечорах зі своїми творами. Спочатку це було страшно, бо я боявся, що мене засруть за те, що я пишу, але коли мені почали казати, що для когось моя творчість це стимул починати щось робити в своєму житті, що мої твори перегукуються з чиїмись життями і дякували мені за те, що я піднімаю такі теми, то я зрозумів, що те, що я роблю не зовсім і погано, як я думав спочатку.
У мене є улюблені твори, які я хочу читати кожній людині, з якою тільки познайомлюся (наприклад, “Кораблі", “Я тебе боюся", “Забуття"), і дуже слабі, які не хочеться показувати взагалі нікому (наприклад, “Не втечеш", “Без любові"), але я це все ж роблю, бо слабкі твори варті на презентацію публіці, як і всі інші. І, все ж, там також є частинка моєї душі. Ненавидіти свої твори я не можу, бо там частинка мене. Тому не ідеальні твори я презентую на рівні з ідеальними, на мою думку.
Майже в усій моїй творчості можна відчути стан, в якому було написано те чи інше творіння. Це, напевно, і підкупає людей, які слухають мої декламації на літературних вечорах. Через це мене викликають прочитати щось зі свого репертуару навіть тоді, коли я не готував нічого для декламації. Але якщо вже просять, значить подобається те, що я пишу. І це дуже приємно.
Сподіваюсь, що вам також сподобається!
Можливо, ще буду постити огляди на щось, але це не точно. Дуже не точно.
ІІ. Трохи про мене
Про себе не знаю що можна написати, бо я не сильно люблю розказувати щось таке. Точно можу сказати, що я закінчив навчання в університеті, мені 21 рік і я належу до ЛҐБТ+ спільноти, тому, якщо ви гомофоб, то вам тут нічого робити, бо тут також іноді будуть твори, які наповнені тематикою ЛҐБТ.
Я не підтримую насилля в будь-яких його проявах (окрім, звісно ж, вбивства русні), бо насилля — це тупа тема для людей, у яких немає здатності говорити. Я пережив достатньо насилля за своє не довге життя і не побажаю цього нікому (окрім русні).
Зараз я відновлююся від пригніченого стану від початку повномасштабної війни. У моєму житті завжди відбувається якась чортівня, через що в мене з’являються нові ідеї для творчості. Нехай ця чортівня і не є чимось, що є позитивним. Але мислимо позитивно: зате є нові ідеї для творчості!
ІІІ. Заключне слово
Першим, що я тут опублікую, буде напис-рефлексія “Я тебе боюся". Тому, шукайте в профілі згодом довгочит з цією назвою.
Всіх обійняв! А якщо ви не тактильна людина, то прості дякую вам, що прочитали це! Бажаю всім вам приємного читання довгочитів на Друкарні!
