Сьогодні, 28 листопада, виповнюється 6 років з моменту, як не стало великого македонського вченого та друга України Блаже Ристовського (1931-2018).
Б. Ристовський був чудовим різноплановим істориком, який любив свій народ та свою країну. За своє життя він зміг стати філологом, істориком, фольклористом та навіть політиком. Як нагорода за свою титанічну працю, Б. Ристовський став академіком МАНМ та найбільш шанованим македонцем в галузі історичнної науки. Науковий доробок історика складає більше 900 різноманітних праць, виданих як в Македонії, так і за її межами.
Однак тут ми зосередимось на українському контексті діяльності Б. Ристовського, оскільки здобутки вченого на македонськомі полі такі великі, що опис цього й трьох томів не вистачить.
З відродженням незалежності України та Македонії культурні контакти між двома країнами стрімко пожвавились. Тоді стали активно створюватись «культурні мости» між обома народами та науковими спільнотами. Одним з таких «культурних мостів» був й сам Б. Ристовський.
Б. Ристовський став визначним діячем в області філології та історії вже в пізній період існування Югославії. Протягом 1991-1992 рр. історик навіть займав посаду заступника прем’єр-міністра Республіки Македонії, що ширше розкрило шлях до міжнародної співпраці Македонії з Україною, оскільки Б. Ристовський є одним з ініціаторів таких зв’язків.
Ще на початку 2000-х рр. Б. Ристовський очолив Комітет з питань македонсько-українського співробітництва, який виник в результаті реалізації численних договорів про співпрацю та дружбу між Україною та Македонією. За свою плідну діяльність в галузі спільних македонсько-українських історичних досліджень вчений здобув золоту медаль ім. В. Вернадського НАН України, а також звання Почесного члена НАН України [1, с. 7]. Отже, Б. Ристовський був не лише впливовим дослідником, а грав рушійну роль в українсько-македонських наукових стосунках.
Б. Ристовський постійно шукав та досліджував спільні епізоди в історичній минувшині українців та македонців. В 2006 р. в м. Сімферополь (Крим) проходила наукова конференція на тему «Українсько-македонські паралелі в історії та сучасності», на якій Б. Ристовський очолював македонську делегацію. Тут історик порушив хоч і загальне, але дуже важливе на той час питання – паралель історичних ролей македонського письменника К. Місіркова та українського поета Т. Шевченка. Тоді українська громадськість була ще мало знайома з Македонією як країною та етнокультурною спільнотою, тому рішення Б. Ристовського в цьому випадку цілком зрозуміле [2, с. 266]. Історик зазначив, що діяльність К. Місіркова «на македонському ґрунті повністю відповідає шевченковій епосі відродження в Україні».
В цей же період були інтенсивні контакти між Македонською Академією наук і мистецтв та Інститутом мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського, який Б. Ристовський часто навідував як почесний гість та спеціаліст з укріплення македонсько-українських контактів в області історичної науки.
Саме під егідою Інституту ім. М. Рильського Б. Ристовський керував редагуванням та виданням третього спецвипуску українського етнологічного журналу «Народна творчість та етнографія» в 2010 році. Завдяки організаторським здібностям македонського історика українська наукова громадськість змогла ближче ознайомитись з історією македонської ідентичності, фольклору та етнографії. Про сам спецвипуск журналу Б. Ристовський відгукнувся так:
«Випуск «македонського» номера авторитетного журналу Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України не тільки надає ще одну можливість усебічного взаємного ознайомлення з нашими народами і культурами, але й становить практичне й вагоме наближення македонської й української науки відповідно до Угоди про наукове співробітництво між Македонською академією наук і мистецтв та Національною академією наук України, яке особливо поглибилося після 2002 року» [3, с. 10].
Протягом 2005-2014 рр. Б. Ристовський керував редакцією томів «Українсько-македонського» збірника, в який були вміщені десятки спільних та окремо українських й македонських історико-наукових робіт [4, с. 303]. Б. Ристовський сконцентрував увагу українських спеціалістів на історії македонської національної ідентичності, розвитку македонської літературної мови та культури, що дало свій ефект в довготривалій перспективі.
Таким чином з початку 2010-х рр. завдяки Б. Ристовському наукові спільноти двох країн почали активний діалог, після чого в самій Україні було видано чимало наукових робіт, присвячених Македонії та македонцям: наприклад, в 2011 р. видається посібник Д. Миколенка «Македонське питання в 1878-1919 рр.», написаний для студентів історичного факультету ХНУ ім. В. Каразіна; в 2013 р. виходить стаття О. Меліша «Зовнішня політика Болгарії щодо «македонського питання» напередодні та в період роботи Паризької мирної конференції», яка порушує тему справжніх відносин між македонським революційним рухом та Болгарією того часу; в збірнику «Молодий вчений» (№6, червень 2017 р.) публікується стаття М. Песоцького «Національно-визвольні змагання македонського народу третини ХІХ – початку ХХ століття за оцінкою Стрельчук Н. В.» та інші наукові роботи [5; 6; 7].
Отже, після початку наукової роботи Б. Ристовського в Україні наукові зв’язки між двома країнами стрімко інтенсифікувались та вийшли на новий рівень. Якщо раніше наукові спільноти України та Македонії вивчали один одного, як правило, не напряму, тобто по літературі, написаній тими чи іншими дослідниками (нерідко немакедонськими), то Б. Ристовський зміг підштовхнути українських істориків, культурологів та етнологів до безпосереднього ознайомлення з науковими здобутками Македонії в галузі історії. Його роль тут, беззаперечно, дуже вагома та є рушійною в контексті зближення Македонії до України.
Звісно, не менш важливу роль відіграли НАН України та її підрозділи, як-от Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського. Для спрямування історико-наукових заходів, на кшталт конференцій, та керування редакцією спільних збірників був утворений Комітет з питань македонсько-українського співробітництва на чолі з Б. Ристовським. Як Інститут, так й Комітет займались популяризаторською та комунікативно-евристичною діяльністю, яка зводилась до: 1) демонстрації здобутків культури та історичної науки обох країн; 2) пошуку точок дотику обох народів в питанні історії.
Результат наукової діяльності Б. Ристовського в Україні протягом 2002-2014 рр. є плідним та вагомим для українських істориків, оскільки вже з початку 2010-х рр. македоністика, як колись підзабута галузь історії, знову була поставлена на повсякдення українського наукового дискурсу.
Список використаних джерел та літератури
1. До славного ювілею!. Народна творчість та етнологія. Київ, 2016. №6. С. 7-8
2. О. Микитенко. Молодість у досвіді: Блаже Ристовському 85!. Слов'янський світ. Київ, 2016. Вип. 15. С. 264-271
3. Д. Миколенко. Македонське питання у 1878-1919 рр. Навчальний посібник до спеціального курсу для студентів історичного факультету. Харків: XНУ імені В. Н. Каразіна, 2011. 119 с.
4. О. Микитенко. In Memoriam. В пам'ять про видатного македонського мистецтвознавця. Дриновський збірник. Софія – Харків, 2019. Т. 12. С. 301-302
5. Д. Миколенко. Македонське питання у 1878-1919 рр. Навчальний посібник до спеціального курсу для студентів історичного факультету. Харків: XНУ імені В. Н. Каразіна, 2011. 119 с.
6. О. Меліш. Зовнішня політика Болгарії щодо «македонського питання» напередодні та в період роботи Паризької мирної конференції. Грані. Київ, 2014. №3. С. 158-165
7. Національно-визвольні змагання македонського народу останньої третини ХІХ – початку ХХ століття за оцінкою Стрельчук Н. В. Молодий вчений. Херсон, 2017. №6. С. 65-69
