Скажи, що присягаєшся - стала моєю улюбленою книгою 2025 року. Історія сподобалася мені від першої до останньої сторінки. З нею я плакала та сміялася. Книга знищила мене, відродила, знову знищила і знову відродила. Свого часу ця книга завірусилася в booktok. Власне так я про неї дізналася. Але нещодавно, коли блогери, почали підводити книго-підсумки року, її часто відносили до найгіршого з прочитаних.
Я помітила, що думки розділилися. Комусь вона дуже зайшла, а хтось ледь дочитав - надто нудна. Відгуки часом виходили геть протилежними.
Я звикла, що відгуки зазвичай переходять в один бік. Тобто більшість людей або люблять, або ненавидять книгу.
У чому ж справа?
В одній з минулих статей, я вже писала, що Say you swear поєднує мої улюблені тропи, а саме “він закохується першим” та “любовний трикутник”. Мабуть, тому книга мені так сподобалася.
Але що ж вона ховає за цими тропами?
Історія знайомить нас з Аріанною, яка закохана в друга свого брата - Чейза і сподівається на його любов. Коли вона нарешті наважується проявити свої почуття, хлопець їх приймає, але зрештою боїться почати з нею стосунки. Він не хоче переходити меж дружби їх компанії. Це ламає дівчину, але тоді з’являється Ноа, спілкування з яким допомагає Аріанні відновитися. Зрештою, хлопець закохується в неї, а їх тісне спілкування, привертає увагу Чейза, який готовий переглянути своє ставлення до дівчини.
А вона має зробити вибір. Здається, він очевидний - хлопець, якого вона кохала все своє життя. Чейз - її мрія. Але як же Ноа? Не слід заперечувати, що вони давно вже не “просто друзі”.
Історія, як на мене особливо зворушлива. Вона полягає у виборі. У виборі, що робить Аріанна - між Ноа та Чейзом. У виборі, що робить Ноа - між відступити та боротися. У виборі, що робить Чейз - між коханням та дружбою.
З цією книгою згадують американську мелодраму “Наречений напрокат” і зокрема відомий діалог, який в мене асоціюється саме з Say you swear.
Я хочу бути вибором №1
Ти ним не є.
Ні, я не його вибір №1
Можливо, ти вибір когось іншого.
Звісно, варто бути об’єктивним. Книга має багато (для когось занадто) драми. Остання третина книги є напрочуд важкою і дуже дисонує з першими двома, які читаються значно легше. Ноа, як на мене, ідеальний книжковий чоловік. Власне, він дуже відданий і водночас жертовний. Хай як боляче, він здатен відпустити Аріанну в обійми іншого, якщо вона з ним буде щаслива.
З того, що я чула, то Ноа закидають безвідповідальність. Спочатку, я не розуміла, де вона проявилася, бо після книги в мене був романтичний післясмак. Втім, якщо згадувати його вчинки, то так. Вона справді є.
І стосується його мовчанки. Коли Арі втратила пам’ять, він не розповів їй про їх спільне минуле. Але тут слід зазначити, що вона його просила мовчати. Вона хотіла згадати все сама. Можливо, не варто на це погоджуватись, бо мовчання принесло багато болю.
Книга чудова, як не крути. В ній досить і легкості, і скла. Вона чіпляє героями та ще більше питаннями, які вони порушують.
На жаль, для багатьох є актуальним не бути the first choice. І тому книга така знайома.
Історія Ноа та Аріанни лишиться для мене особливою. Попри всі недоліки, які я не стану заперечувати. Вона дуже тепла і неймовірно доросла. Її сторінки в мене асоціюються з 2025 роком, коли я познайомилася зі ще однією історією кохання.
I swear
