Я був командувачем римської армії, кількох легіонів. Військо йшло на генеральну битву - ми наздогнали чуже військо коли то переходило протоку, чи то Босфор. але з ширини, мілини і пустельного краєвиду це все радже Ормузька протока була. Суперник - Рекс Ромул Десятий, один з римських полководців з легендарною репутацією, оголосив себе царем і очолив повстання. Ми обидвоє були корсиканцями і це було особисте протистояння за славу "другого Александра".
Мої 10 легіонів вистроєні у єдину лінію вийшли на крутий берег протоки, як раз коли армія Ромула, не меншої чисельності, в брід переходила протоку, Їх стрій був перпендикулярно нашому, але хоч багато з них було в воді були при зброї в готовності. Ромул був з останнім легіоном вже по той бік моря.
В моєму війську, через виснажливий марш і чутки, що на боці бунтаря міфічний гігантський спрут, ширилась зневіра та слабшала дисципліна.
Я вийшов на край скали та зі всієї потуги проголосив промову до солдат, говорив про відданість республіці, про тирана Ромула та закликав перейти на мою сторону. І тоді задув в ріг оголошуючи початок битви.
В ту мить два з кінця і легіон передостанній, що як раз виходив з води, опустили стяги та орлів. Між лояльними Ромулу і наверненими військами почалась битва.
Далі все відбувалось моментально. Я повів авангард вперед, коли ми вступили в бій від одного з повернутих легіонів лишилась половина. Знайшовши командира наказав тим відступати і розподілити свої сили по боковим флангам. Далі ми почали тиснути ворога, ряд за рядом, ми набирали темп. Щити, тіла, хрускіт списів - все перемололось в неглибокій воді. Ми давили так, що лави тих кого ми тиснули і ті хто шли за ними вперед передавлювали один одного. Це була бійня, нікого не жаліли.
І от ми дотисли їх до берега, врятувавши невеликі частки з того легіону, що навернувся тут. Це було найглибше місце, Воїни стояли і падали з скріплених барж. Я занурив голову у воду і побачив гігантського кальмара, що щупальцями лапає людей.
Розмахуючи списом я в кілька підходів відтинаю голову від кінцівок монстра. Коли виринув то вже був в бойовому шаленстві, вийшовши на берег, разом з відбірними воїнами пішли в пролом до Ромула. Посеред баталії мені вдається пробити його тіло списом. В ту мить я кричу до воїнів і оголошую, що битва усе!...
