Назва: “Жага”
Автор: Трейсі Вульф
Жанр: young adult, dark academia
Кількість сторінок: 640
Якщо ви фанат творів у стилі dark academia, то точно колись мріяли опинитися у старовинному навчальному закладі, стіни якого приховують безліч таємниць. Таку можливість читачам надає авторка книги, Трейсі Вульф, яка створила цілий світ сповнений кохання, містики та магії.
Трейсі Вульф — відома американська письменниця, яка пише популярні романи для молодіжної аудиторії — напрямок young adult. Основними темами її творів є кохання, паранормальні явища, фантастичні події, еротика, романтичні стосунки між закоханими.
Серія книг “Жага” Увійшла у список бестселерів New York Times. Станом на 2024 рік серія була продана тиражем понад 3,5 мільйона примірників у всьому світі та здобула величезну кількість прихильників.
Таємниці Академії Катмер
Історія відносить читача у досить нетипову локацію для молодіжних романів — Аляску. Це найпівнічніший штат США, що знаходиться на півострові: холодна й непривітна місцина де повітря пробирає до самих кісток, хижаки чатують на здобич вдень та вночі, а єдиний спосіб потрапити до іншого населеного пункту — літак.
Як не дивно, але саме тут розташована Академія Катмер у якій навчаються і живуть підлітки. Не найприємніше місце для проведення безтурботних юнацьких років, чи не так?
Будівля Академії являє собою щось схоже на палац з великою територією навколо. Її оздоблення вражає: надзвичайно високі стелі, масивні дерев’яні двері, вишукані елементи декору з оксамиту та мармуру, неймовірні скульптури, що бездоганно виконані майстрами. Усю цю атмосферу підкреслює класична музика, що лунає з динаміків та таємничість, яка змушує прислухатися до власних інстинктів, щоб вберегтися від небезпеки, що чатує на кожному кроці.
“Будівля з вигляду була дуже вишуканою. Аж надто вишуканою, про таку архітектуру мені доводилося чути хіба що на уроках мистецтва…Що ближче ми під’їжджали, то фантастичнішим виглядало все навколо. Ніби я потрапила у фільм жахів чи картину Сальвадора Далі.”
На подвір’ї Академії розкинулася безліч прибудов, що також використовуються для проведення занять — великий ліс, який займає більшу частину території та галявина.
Особливістю навчального закладу є його розгалужена система печер, за допомогою якої можна швидко переміщатися між корпусами. Звідки ці ходи взялися достеменно невідомо, але вони, якби не хотілося визнавати, напрочуд схожі на Паризькі катакомби і відіграють далеко не останню роль у сюжеті книги.
Головною героїнею історії є старшокласниця, на ім’я Грейс. Усе своє життя вона провела у сонячному Сан-Дієго, штат Каліфорнія.
Випускний клас, друзі, чудові стосунки з батьками, здавалося б, що може піти не так…Один день, страшна аварія, і от вона вимушена летіти на інший кінець країни до свого дядька, який є директором Академії Катмер.
Усе життя перевертається догори дригом. Страх, невідомість, страждання чи можливість дізнатися правду про себе, відчути палке кохання і справжню жагу? Саме це і доведеться дізнатися дівчині під час навчального семестру.
Однак не все так просто, адже Академія і її учні зовсім не схожі на попередню школу дівчини. Тут діють свої правила і закони, які збивають Грейс з пантелику. Дівчина розуміє, що усе тут якесь інакше, а от чому їй ще доведеться зрозуміти.
Усі не ті, ким здаються, на перший погляд
“Усі не ті, ким здаються, на перший погляд” — ця фраза ідеально описує персонажів роману. Звісно, можна довго думати і перераховувати проблеми, які порушує авторка у книзі “Жага”, але мене найбільше зачепило питання ілюзій, які ми самі собі вибудовуємо, ніби той мур, що захищає від правди.
Ця історія вчить тому, що ми знаємо про інших людей рівно стільки, скільки вони хочуть нам показати, або стільки, скільки ми дозволяємо собі побачити.
Хлопець, який, на перший погляд, здається непривітним, жорстким і нелюдимим, може виявитися ніжним, турботливим та товариським.
Дівчина, що приходить на допомогу і дивує своєю щирістю та відвертістю, може опинитися глибоко травмованою і здатною на все, аби подолати той біль, що переслідує її вже аж надто довго.
Навіть ти сам можеш багато чого про себе не знати чи не бажати прийняти за правду.
Також важливим месседжем письменниці є те, що вона вчить читача не ділити все на хороше і погане, адже кожна людина — це сукупність рішень і вчинків надиктованих обставинами. Усі ми — просто люди, які вчаться жити проходячи уроки і допускаючи помилки, адже проживаємо його вперше.
То це ти моя пара?
Однією з основних сюжетних ліній є та, що описує стосунки Грейс, головної героїні, та Джексона, хлопця, який змусив її серце битися частіше.
Їх стосунки розвиваються поступово, невпевнено та обережно, що властиво для людей такого віку. За цим цікаво спостерігати, проживати моменти зближення разом з ними, проходити кризи та періоди цілковитого щастя.
З перших сторінок книги нам усе кричить про те, що Джексон поганий хлопець. Але, не дивлячись на це, його взаємовідносини з Грейс не можна назвати аб’юзивними. Він проявляє свою турботу, ніжність, навіть вразливість поряд з нею. Їх взаємодії — це непоганий приклад підліткових відносин де кожен вчиться відстоювати свої особисті кордони та розмовляти з партнером про те, що непокоїть його чи цікавить.
Протягом усієї книги, хронометраж якої, до речі, триває лише кілька тижнів, Грейс переконана в тому, що Джексон з’явився у її житті для того, щоб оберігати її, але зрештою розуміє, що це вона мала бути героїнею у його історії, а не навпаки. Саме вона мала полегшити його життя, подарувати такий бажаний спокій і мир.
“І мене зненацька осяяло. Джексон не мав бути героєм у моїй історії…бо це я мала бути героїнею в його історії.”
Мій підсумок після прочитання книги:
Оцінка: 4/5
Герої: 4/5
Тут є все: новенька; турботлива сусідка; поганий хлопець; веселий друг на якого можна покластися та інші канонічні персонажі. Власне тому і 4, бо не вистачило якогось унікального цікавого героя.
Емоційний вплив: 4/5
Історія викликає багато емоцій, але залишає певний осад через нерозуміння мотивації героїв та деяких їх вчинків. Можливо це пов’язано з тим, що “Жага” перша з серії і авторка навмисне не до кінця розкриває персонажів.
Атмосфера: 5/5
Природа Аляски, унікальне оздоблення Академії, її особливості — усе це прописано досить цікаво і майстерно, тому в уяві відразу створюються образи та декорації, що оточують персонажів, формується розуміння деяких дій героїв, адже місце певним чином видозмінює характер персонажа.
Динаміка сюжету: 5/5
Як я зазначала вище, 640 сторінок це лише кілька тижнів із життя героїв книги. Тому однозначно можна сказати, що сюжет динамічний, детально прописані події та присутня їх чітка послідовність. Не дивлячись на великий об’єм книги, у ній майже відсутні однотипні буденні сцени. Вона переважно складається з опису подій, роздумів головної героїні та діалогів. Велика кількість несподіваних сюжетних поворотів не залишають байдужим і змушують читати далі й далі, щоб дізнатися чим же все завершиться.
Приємним сюрпризом стали останні сторінки, адже вони написані від лиця Джексона.
Психологічна глибина (для мене це про те як добре передано внутрішній світ персонажів, їхні переживання, мотивація.): 3/5
Особисто мені не вистачило саморефлексії персонажів, занурення у їх переживання та почуття. Деякі їх вчинки залишаються незрозумілими через що персонажі стають недостатньо реалістичними, а це суттєво впливає на сприйняття історії загалом.
