Трапляються в літературі такі автори, чий шлях до писання сам по собі вартий окремої історії. Метью Гарфі — саме такий випадок. Чоловік, що колись був рок-співаком, фахівцем з IT, перекладачем і навіть співавтором академічних статей, одного дня взяв і вирішив писати англосаксонські саги. Причому писати так, що його порівнюють із грандами жанру.
Усе почалося з події, яка досі будоражить уяву: того літнього ранку, коли до берегів Нортумбрії, до острова Ліндісфарн, прийшли кораблі. Монастир, що був справжнім осердям знань і віри у давній Англії, зазнав жорстокого розорення. Алкуїн Йоркський, свідчачи про цей жах, писав, що такого ще не бачили, а для історії цей день став символічним початком доби вікінгів. Саме ця подія є відправною точкою роману Гарфі «Час мечів» (оригінал 2020 року), де молодий монах Гунлаф, який до того знав лише силу слова та молитви, стає свідком різанини й обирає шлях воїна. Це був новий виклик для автора: у цій серії він вперше взявся писати від першої особи, прагнучи випробувати себе в такому форматі. На щастя, для українського читача вже доступні перші два томи цієї серії — «Час мечів» та «Ніч вогнів», тож є чудова нагода познайомитися з автором, не занурюючись одразу у його довгий основний цикл.
Несподівані повороти: від IT до історичної прози
Що ж привело Метью Гарфі до писання історичної прози про ранньосередньовічну Британію? Його коріння глибоко проросло в Нортумберленді, куди його родина переїхала, коли йому було вісім чи дев'ять років. Вони оселилися в невеликому селі на річці Твід, що протікає біля Берік-апон-Твід. Автор згадує, як його оточували замки, стародавні церкви, Адріанів вал — усюди виднілися сліди минулого. Рельєф і узбережжя, за його словами, самі змушували уявляти давніх людей, що жили тут колись.
Цей край став не просто тлом, а справжнім ландшафтом для його головного циклу «Хроніки Берніції», названого на честь ранньосередньовічного королівства Берніція, ядро якого знаходилося на території сучасного Нортумберленду. Ідея книг, як зізнається Гарфі, виникла у 2001 році після перегляду телевізійного документального фільму про археологію замку Бамбург — давньої королівської резиденції тієї ж Берніції.
Шлях до письменницької кар'єри був далеким і сповненим несподіванок. За інформацією біографічних довідок, Метью Гарфі працював в ІТ-індустрії. Він жартував, що цілими днями писав і редагував, але «не ті слова, які цікавили його найбільше». До цього він викладав англійську мову і працював перекладачем в Іспанії. А довідки Асоціації авторів історичної прози додають ще кілька штрихів до його портрета: він був рок-співаком і навіть співавтором кількох академічних статей, які охоплювали теми від екологічного впливу гірничої справи до будівництва мармурового органа.
Свій цикл про воїна Беобранда, що в сьомому столітті мандрує Британією, Гарфі почав писати майже двадцять років тому. Він був переконаний, що розкаже всю історію героя в одному романі, але, як це часто буває, вийшов цілий цикл, який триває й досі. Публікаційний шлях автора теж відрізняється від традиційного для британського історичного жанру. Спочатку він шукав літературного агента, але врешті-решт першу книгу, «The Serpent Sword», випустив самостійно у квітні 2015 року. І, як він сам зізнається, вона продавалася краще, ніж очікував. Лише після виходу другої книги, «The Cross and the Curse», він підписав контракт з видавництвом Aria.
Від пера до меча: серія, що перевернула все
Нова серія Метью Гарфі, «Час мечів», відрізняється від його «Хронік Берніції» не лише століттям, в якому розгортається дія (тут це восьме століття, а не сьоме), а й фокусом. Головний герой — не воїн за покликанням, а монах, який втрачає звичне життя через війну.
Як ми вже згадували, «Час мечів» починається з сумнозвісного нападу на Ліндісфарн. Молодий монах Гунлаф, що знав лише силу слова і молитви, стає свідком того, як згорають рукописи, а святі місця топчуть зі зброєю в руках. Тоді він усвідомлює, що перо більше не захищає. Між чорнилом і кров'ю, Богом і Дияволом, він вирішує обрати шлях воїна. Не заради слави, ні, а щоб спробувати зберегти людяність у світі, що стрімко втрачає світло. Книга будується навколо непростого питання: чи можна зберегти віру, ставши воїном? Українське видання має на обкладинці підзаголовок «Пригоди чернця-воїна в середньовічній Нортумбрії». Завдяки тому, що роман написаний від першої особи, читач бачить катастрофу очима самого Гунлафа, що робить знайомство з автором особливо зручним. Серія має власну сюжетну лінію й не вимагає знання «Хронік Берніції», а історична подія, на якій тримається інтрига, добре задокументована.
Друга книга, що вийшла українською, «Ніч вогнів», переносить нас у рік, коли «попіл Ліндісфарна ще не охолов». Король Нортумбрії змушений прийняти нові правила і довірити оборону берегів Рунольфу, людині з півночі, у чиїй вірності постійно сумніваються. Поруч із Рунольфом — Гунлаф, колишній монах, який вже пізнав смак крові, але ще не забув силу молитви. Разом вони вирушають у небезпечну мандрівку «шляхом китів» — до речі, цей вислів не вигадка автора, а давній поетичний образ моря зі староанглійської традиції, відомий нам, наприклад, з «Беовульфа». У самому серці півночі спалахує повстання раба-втікача, і Гунлаф мусить вирішити, чи можна зупинити божевілля, не ставши самому його частиною. За анотацією видавця, у цій сазі віра гартується в горнилі війни, а шлях до порятунку пролягає крізь дику північну ніч. У цій книзі, як зазначається, більше політики і подорожей: герой вже не стоїть на місці падіння монастиря, а вирушає в небезпечний похід за королівським наказом.
Дві ці книжки Гарфі — це дві частини одного ланцюжка. «Час мечів» показує момент, коли монах стає воїном, а «Ніч вогнів» — ціну, яку доводиться платити за це рішення. Їх об'єднує впізнаваний авторський метод, відточений за понад десять томів «Хронік Берніції»: історичну подію чи політичні інтриги нортумбрійського двору Гарфі подає не як сухий довідник, а через людину, яка не має ні влади, ні гарантій. Саме тому читачеві так легко уявити собі ту ранньосередньовічну Британію, де люди не знали, чим закінчиться наступний набіг. Читати ці романи варто саме за порядком виходу.
Світ Гарфі триває: що ще чекає на читачів
Окрім вже згаданих циклів, у доробку Метью Гарфі є й автономний роман про воїна Данстана в дев'ятому столітті. А серія «A Time for Swords» наразі складається з чотирьох книг в оригіналі, тож, крім перекладених, є ще два томи. Також триває й основний цикл про Беобранда, що вже нараховує понад десять романів.
Світ Гарфі не обмежується лише книжками. Разом з автором Стівеном Мак-Кеєм він веде подкаст Rock, Paper, Swords!, що додає ще одну грань до його розповідного таланту. І, до речі, над екранізацією циклу про Беобранда вже працює продюсерська компанія, а сам проєкт має назву «The Serpent Sword». Тож, тим, кому сподобається жанр і підхід автора, попереду ще багато історій для дослідження.
