Вірш “Рідний”


Ти чомусь мені такий рідний, що аж серце тремтить у долонях,
Неможливо важливий той слід твій, що веде мене знов до безсоння.
Я не знаю чому та навіщо так навмисне тебе я ціную.
Я зберу всі слова у намисто та тобі ніжно їх подарую.
Заспіває хай вітер про долю, про ті мрії, що досі забуті.
Ти мені так нагадуєш волю, що звільняю я думи закуті.
Я дивлюсь кудись далі й крізь себе пропускаю усі твої мрії.
Так, я хочу торкнутись до тебе, хоч ніколи це не стане можливе.
Ти чомусь такий добрий до мене, що душі аж схотілося жити
Та тримати руками те небо, що мені наказало цінити.
Дивно так, що ти є такий рідний, бо аж кров застигає у скронях,
Та мій дух знов живий та відкритий засинає у твоїх долонях.

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Зашарілий Тіммі
Зашарілий Тіммі@zasharilyi_timmi

262Прочитань
1Автори
5Читачі
На Друкарні з 18 квітня

Більше від автора

  • Справа “Миротворця”

    Розділ перший “Допит” В Україні -енних років трапилася загадкова подія, котра змінила хід історії. Разом з персонажами твору, ми намагатимемося розібратися в усіх деталях цієїї справи.

    Теми цього довгочиту:

    Твір
  • Огляд на комікс "Бетмен: Повернення темного лицаря" частина 2 (СПОЙЛЕРИ)

    Сьогодні, ми торкнемося третьої книги коміксу "Бетмен: Повернення темного лицаря". Багато питань, багато спойлерів, просто прочитайте та поділіться своїми думками з цього приводу.

    Теми цього довгочиту:

    Комікс

Вам також сподобається

  • Женщина з білим, як сніг, волоссям

    Якщо хтось справді не зрозуміє іронії й паралелей та почне звинувачувати мене в крадіжці чи копіюванні самі-мали-б-зрозуміти-кого, я просто випаду з цього світу. «Поступися, мужчино, місцем» - дуже самовпевнена й кричуща заява, але ж інакше не вмію

    Теми цього довгочиту:

    Вірші
  • Трон і корона

    Де час відлунює у горах древніх,Де тіні князів тримають свій суд,Палає в душі голос предків таємний,Він кличе до істини, вічних споруд.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається

  • Женщина з білим, як сніг, волоссям

    Якщо хтось справді не зрозуміє іронії й паралелей та почне звинувачувати мене в крадіжці чи копіюванні самі-мали-б-зрозуміти-кого, я просто випаду з цього світу. «Поступися, мужчино, місцем» - дуже самовпевнена й кричуща заява, але ж інакше не вмію

    Теми цього довгочиту:

    Вірші
  • Трон і корона

    Де час відлунює у горах древніх,Де тіні князів тримають свій суд,Палає в душі голос предків таємний,Він кличе до істини, вічних споруд.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія