Як горді могутні дракони, боги небес перетворилися в героїв-коханців?

Вітаю! Я знову знайшов достатньо дивну тему для роздумів. Не дак давно, мені вкотре серед рекомендацій на літературних платформах потрапляє історія з тегом #дракони. В надії відчути неймовірне фентезі, де опишуть, покажуть колосальних драконів, я занурився в запропонований автором - фентезі-світ.

На жаль, ні історія ні ідея (опущу автора та саму роботу, щоб не травмувати ніжне серденько авторки) не справили на мене жодного позитивного враження. Виходить, що створені теги про #пригоди, #темне фентезі та #дракони - це лише ширма, так сказати спосіб набрати авдиторію, адже нічого окрім палкої романтичної лінії між головною героїнею та драконом (який 99% всього часу ходить в людському образі) немає.

Небесний дракон

Так ось, виникає закономірне питання - невже ера дійсно справжніх драконів поступово починає зникати? Все частіше та частіше сучасні автори пропонують нам почитати історію про те, як якийсь дракон (а по факту людина, що має зіниці як в кішки) левову долю часу намагається закохати в себе дівчину.

Щоб ви розуміли, дракони є в культурі майже всіх народів світу. Це горді, здорові повелителі небес, які відображають міць та мудрість. Масивні, здоровенні крила (а інколи і без них), непробивне тіло, можливість з пащі випускати вогонь (інколи воду, лід, морозне повітря, метал, отруйну хмару і багато-чого ще) не дуже добре комбінується із тим, що зараз намагаються впхнути для читача.

Так, я розумію, що більшості читачам такі історії заходять. Де бог природи схиляється перед красою дівчини (або навпаки, є і реверси, але рідко потрапляють мені в поле зору), але ж сюжетно майже в усіх творах не виправдовується рішення автора у виборі саме драконів. Зараз поясню, що маю на увазі.

Лавовий дракон

Майже у всіх роботах, де демонструють драконів в людському образі (як я казав, 99% часу в образі людини) ніяк не виправдано те, що саме цей герой повинен бути драконом. Іншими словами, заміни цього дракона на чаклуна, перевертня, каструлю з борщем - нічого по факту не зміниться. От і виходить, що такі роботи - це класичне паразитування на тематиці драконів.

Років з 8-9 тому назад, навчаючись в МНУ iм. В. О. Сухомлинського, мав можливість трохи попрацювати над темою - “Дракони в світовій культурі”, тому мене досить сильно бентежить той факт, що через такі опосередковані роботи мені не пощастить, і я просто пройду повз дійсно гідної роботи, де дракони - це справжні дракони, а не герої-коханці, що 99% всього часу в історії знаходяться в образі людини.

Якщо було цікаво, поаплодуй))) Є що спитати? - спитай. Буде активна реакція, напишу роботу, де коротко опишу всі види драконів, які є - впевнений, такій різноманітності ви здивуєтеся.

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Євген Палашинський
Євген Палашинський@palash

25.6KПрочитань
3Автори
158Читачі
Підтримати
На Друкарні з 18 квітня

Більше від автора

Вам також сподобається

Коментарі (1)

Антропоморфний змій-коханець якраз притаманний Балканам, де він позитивний, Молдові та Румунії (Лаур-балаур як зла версія і Стан Полозан чи Вук Вогняний Змій як добрі) і нам. (Котигорошко з таким бився, бо змій сестру вкрав)

Вам також сподобається