Десь у небі серед кудлатих хмар видніється острів, невідома велична сила утримувала його там. У гарний сонячний день його можна було побачити з землі внизу. Але так ніхто і не знав що точно там відбувається. Серед людей ходили різні легенди, від величних богів до містичних створінь. Але одного дня я зможу дослідити цей світ.
Вітаю моє ім'я Олекса, і я живу у невеличкому поселенні на березі моря та майже щодня виглядаю той містичний острів. Збирала історії та плітки про нього та дала назву Ліос, це скорочена назва від двох слів - літаючий острів. Тут у низу люди настільки поглинуті повсякденним життям, що їм майже немає часу мріяти про щось фантастичне але мені було завжди цікаво, а що ж там таке? І хто б міг подумати, що в один з днів це відбудеться.
Одного дня, як зараз пам'ятаю, це був понеділок, всі соні йшли на роботи і раптом місто струшує землетрус і налітає потужний вітер. Все навколо починає літати, просто наче якесь торнадо, нічого не видно і щоб не налетіло в очі сміття я заплющую очі і коли розплющила побачила зовсім інший ландшафт навколо себе.
Мене оточувало зелене поле, трава була наче м'яка зелена ковдра, яка розвивалась від подиху легкого вітерця. Над моєю головою височіла срібна арка, яка тихо виблискувала під промінням сонця. Десь далеко на півночі височів гірський хребет вкритий снігом та туманом. Перша думка, яка прийшла мені в голову "Що відбулося, де я? Нічого не розумію". Я почала ходити навколо арки та роздивлятись все навколо, як раптово вітер змінився, хмари за рухались і серед них з'явився Змій-Дракон.
Я була здивована, але у першу чергу налякана, сховавшись за колоною арки почала спостерігати. Здавалось наче він щось шукав, раптом почула глибокий наче гуркіт голос, здавалось, що він навколо, але це точно говорив Змій - Ну і де наша довгоочікувана поміч, я ж наче вірно прочитав закляття? - роздалось у повітрі.
Опанувавши страх вийшла зі свого сховку, все ж таки можливо він пояснить яким чином я опинилась тут і куди потрапила. - Вибачте, підкажіть будь-ласка, куди я потрапила? - звернулась до нього. - Щоооо? - Змій різко розвернувся в мою сторону прошипівши та витріщився своїми великими блакитними очима. - Людино, а ти, що тут робиш? Ваше ж місце унизу.
- Унизу це ви про що? Та і мені самій цікаво де я і яким чином опинилась тут... - відповіла на його потік запитань.
- Так, зачекай-зачекай, я прочитав закляття, яке мало подарувати нам порятунок від.... - забубнів.
- Я мало, що розумію але я була в своєму місті, як раптом земля затряслась.... - почала розповідати Змію про події, які відбулись зі мною - і ось я тут.
- То невже порятунок цього острову, це звичайна людина? Гаразд, почнемо спочатку. Мене звуть Шак, я Змій-Дракон покровитель та охоронець цього острову. Прочитавши закляття древніх сподівався, що острів подарує нам поміч від злої відьми, яка вкрала наші сили і тримає всіх у страху.
- Га? Зачекайте, я от зовсім нічого зараз недопетрала, яка відьма, які сили і до чого тут я? - моє здивування було настільки великим, що страху не було ні краплі.
- Все в подробицях дізнаєшся в нашому прихованому штабі...
З цими словами Шак схопив мене і ми кудись з величезною швидкістю полетіли.
