зізнання

я пишу вірші з 14-ти років, проте в той час я також мала амбіції стати письменницею, і навіть писала новели.

в якийсь момент я відцуралась від цього і перестала навіть думати про це, а 2022-2023 стали для мене загалом дуже стресовими, коли усе: від війни до стосунків демотивували мене повертатись у письменництво.

на щастя, я повернула відчуття музи та змогла писати, зовсім нещодавно, буквально місяць-два тому, але я це змогла. водночас я відчула ще палкішу любов до читання, що привело мене до логічного питання: чи можу я розраховувати на свої 14-ти річні амбіції та спробувати ще раз? І я задумалася… тож, я хочу. ще раз спробувати. адже я відчуваю, що я була народжена для цього, і нехай навіть це звучить як повна срань, я це відчуваю.

хочеться вірити, що це не емоційний сплекс, після якого я викину цю думки і припиню спроби, проте я спробую. тут і зараз.

хочу написати трилер, схожий на дена брауна, сару пірс, тесс герітсен, але мій. я візьму усе найкраще від того, що вже існує і вдихну в це неповторне життя, яке подарую Я.

дякую.