Звідки вітер віє
Селище Громовиця стояло на краю широких лісів і великих полів, де простір був безмежний, а небо, здавалося, сягало прямо до землі. Тут, на цій землі, люди жили спокійно, як і їхні предки, і кожен день був сповнений звуків природи: шелесту вітру, співу птахів та гуркоту річок.