Крізь сірі немічні слова,
Байдужі дні й жорстокі ночі
Твій погляд сяє все життя —
Такі сумні та рідні очі!
Ти усміхнулася... Роса
Тремтить-бринить на ніжних віях...
Чому сльоза тече?.. Душа
Не бачить неба в юних мріях?
Не бачить сяйва! Люта тьма
Панує скрізь над хворим світом.
Та серце знову ожива —
Весна танцює з теплим літом!
Твій погляд сяє все життя,
Долає чорні чари ночі.
Я бачу в миті забуття
Твої сумні безсмертні очі.
Радислав Тихий