Кинула черговий детектив. Інспектора викликали до керівництва. Перед дверима він згадує, що раніше в цьому кабінеті сидів його батько (5 сторінок кіндла). Потім після батька герой починає пригадувати мати і те, що майже нічого про неї не пам*ятає (приблизно стільки ж сторінок). Ось яка мета?
Намагаюся пригадати класику. Ну не було там стільки флешбеків. Вікіпедія пише, що й у «Рамаяні» і «Махабхараті» вони є. Та, мабуть, є там щось, але не в кожній книжці, не на кожній сторінці.
Флешбек — це літературний прийом, який перериває хронологію історії, повертаючи читача в минуле на 5 годин, 3 тижні або 20 років. Я не кажу зараз про книги, які представляють собою повністю спогади, як, наприклад, «Убити пересмішника».
Як я розумію, автори флеш-беками намагаються 1) додати психологічності, а флешбек, мабуть, найпростіший спосіб. Ну й модна зараз тема: горе у минулому, яке рулить біографією та 2) уповільнити оповідь. Тільки навіщо уповільнювати, якщо мова йде, наприклад, про детектив?
В результаті відбувається наступне: 1) відірваність від основної розповіді (навіщо читачеві про те, як 20 років тому татусь накладав духмяну картопельку на тарілочку, як дитинка з татусем жмурилися на сонечку — і далі, далі від історії)
та
2) інформаційне перевантаження. Читачу накидають зайвих деталей та емоцій. Навіщо мені разом з героєм ностальгувати за його дитинством?
Ретроспектива ні на що не впливає. Це якийсь прикол інтернетівського самвидаву. Мабуть, це найпростіший спосіб показати мотиви. Але він не єдиний. Проте найпростіший. Створити лаконічну, влучну деталь — майстерність.
І ще флешбеки укладаються в сучасну любов до історій без кінця. Однієї книги/фільму замало, вигадаймо, що буде далі з героями. Тому створюємо частину першу, другу, третю, п*яту, десяту. І — не забуваємо про минуле. Тобто в історії важлива не конкретна подія, а найдокладніші причини цієї події, а потім нескінченні наслідки.
Гарний приклад флешбеків, як на мене, — “Все королівське військо”. Поганий — серія детективів про Корморона Страйка (повторюється одне й те саме — дитинство з сестрою без батька, Робін пригадує минулі розв*язані справи і т.п.)
