І хвилі йдуть у тиху далину,
кудись туди, де горизонт втікає,
і сонце зранку кидає мітлу,
жмуток проміння сипле небокраєм.
Блаженно спиш, я вибрався на пляж,
а занавіску вітер все гойдає.
І не вставай, іди та тихо ляж,
допоки холод по землі гуляє.
Неквапно чай тобі я принесу,
до прохолоди літної кімнати,
а може нині не підемо з хати?
А може щезнем як нічна гроза?
А може літо будем проводжати
В любові тіл одягнем нагі шати.
Забути море, сили більш не маю, Сонет
Годинник стрілкою вицокує хвилини,
Сьогодні день мабуть буде спекотним,сонет
Чомусь, деякі хапаються за життя тільки тоді, коли коса смерті вже зробила перший надріз.
Вірш передає емоційний стан ліричного героя, який спостерігає за думками і переживаннями іншої людини. Він відчуває глибокі внутрішні страждання, які намагається змити, але вони все ще залишаються з ним. Образи коси та вітру символізують прагнення до звільнення.
Вірш, що брав участь у конкурсі на сайті самовидавництва "Флотилія". Ця геральдична поезія наповнена відсилками до реальних людей та гербів
Чомусь, деякі хапаються за життя тільки тоді, коли коса смерті вже зробила перший надріз.
Вірш передає емоційний стан ліричного героя, який спостерігає за думками і переживаннями іншої людини. Він відчуває глибокі внутрішні страждання, які намагається змити, але вони все ще залишаються з ним. Образи коси та вітру символізують прагнення до звільнення.
Вірш, що брав участь у конкурсі на сайті самовидавництва "Флотилія". Ця геральдична поезія наповнена відсилками до реальних людей та гербів
