Я боюсь без особливих старань,
Але досягнути кваплюсь.
На себе увагу, перебивати,
Забути образ невірного.
Все так складно, і тому здається неймовірним,
Може, це сни фантастів,
Що перебігали сторінки, обрисів жахливих.
Чи тривога смутку —
Втрата відчуттів.
В лазарет ступаю я,
сповідь про втрату, самотність і примирення з болем. Ліричний герой звертається до друга чи, можливо, до частини самого себе — до того, хто залишився поруч у спільному “човні” життя
Текст про глибокі емоції, втрати та спогади. Він передає відчуття смутку і самотності, коли тіло і душа переживають труднощі. Відстань між людьми створює напругу, але спільні спогади допомагають зберегти зв'язок, навіть у важкі часи.
