По цимбалах

А мені все ні до чого. Буває, прокинуся зранку, сяду на ще заспаному ліжку і впаду в думки. Вони завжди легкі, бездумні. Говорять до мене: "Чи добре все в тебе? Чи влаштовує тебе твоє життя?". Ґандж мій у тому, що я їм не відповідаю. Думати одне, жити – інше. "Е" – кричать в моїй голові внутрішні проблеми, а мені байдуже. Є вони, чи не є, я намагаюся про них не думати. Життя й так складне.

Застеляю ліжко, піднімаюсь, заварюю каву, прокидаюся, сідаю на ґанок. І думки знову хвилею накатують на мене. Їсти не хочеться, наїдаюсь бездумством. Й так триває днями, тижнями. Коли ж я врешт зверну увагу на думки? Либонь, ніколи, або ж, коли вип'ю свою ранкову каву. Мені все ні до чого.

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
с
саня@me_alex_r

час відкривати для себе нове

37Прочитань
0Автори
2Читачі
На Друкарні з 3 вересня

Більше від автора

  • Какая разніца, або чи можна людям по голові постукати

    Всі ніби такі розумні, совісні, патріоти, особливо з початку війни, радіють українізації. А от якісь умовні Кіріл і Нікіта, нехай буде так, мусять тепер страждати. Що ж це твориться, не дозволяють "на нормальном язикє балакать"? Аби тільки цілою залишитись, після підняття теми 😅

    Теми цього довгочиту:

    Мова
  • Історія мого камінг-ауту

    Камінг-аут, або, найскладніша певно частина життя лгбт-персон. Внаслідок Національного дня камінг-ауту, хочу поділитися своєю історією.

    Теми цього довгочиту:

    Камінг-аут
  • У церкви

    Ми цілувались у церкви. Ні, ми не безбожники. Атеїсти? Можливо. Складно вірити в Бога, коли Він не вірить у вас. Чом не вірить? Не знаю. Віруючі кажуть так. Кажуть: "То гріх", "Як так можна?", "Бог вас покарає". А Бог же любить всіх однаково. "Бог у твоєму серці".

    Теми цього довгочиту:

    Церква

Вам також сподобається

Коментарі (2)

Гарно! Але ж не “по цимбалам”, а “по цимбалах” :)

Вам також сподобається