Оригінально публікація на ЖЖ від 07.01.2020.
Хто така лакерда?
Хто така лакерда зі Словаря Грінченка?
Дивимося підказку в Даля. Це Rhinuus vulgaris.
Далі дивимося підказку у «Збірнику статей, читаних у Відділенні російської мови і словесності Імператорської академії наук», Том 86, 1909 р. Там припускається, що мала місце помилка набору. Упізнають у назві Thynnus vulgaris.
Далі йдемо в Світовий реєстр морських створінь. Сучасна назва Thynnus vulgaris це Thunnus thynnus, тунець блакитний.
Тож лакерда — це тунець блакитний, хоч Даль зазначав «паламида». А звідки ця помилка?
Pelamys sarda (Cuv.) — лакерда або пеламіда сягає до аршина в довжину, але в Чорному морі ловиться не у великій кількості. Відома в у торгівлі, у містах південної Росії, солена, нарізана на шматки, риба, яку привозять із Греції, є тунцем (Thynnus vulgaris), котрий якщо і заходить у Чорне [море], то тільки випадково і як рідкісний виняток.
Данилевський М. Я. Опис рибальства у Чорному і Азовському морях // Дослідження про стан рибальства в Росії. – Т. 8. – СПб, 1871.
(Цитата у моєму перекладі).
Себто лакерда на ринках була тунцем, а рибалки звали лакердою паламиду (Pelamys sarda).
А хто така паламида?
Sarda sarda (вона ж Pelamys sarda) початково була відома українським біологам під своїм грецьким ім’ям «паламіда» (Παλαμίδα). Мені підказали, що під такою назвою вона фігурувала в Татарка (1926), у Нікольського (1930). Після Другої світової у Третьякова (1947) з’являється друга назва — пеламіда. Як у російській. У Виноградова (1960) і потім була вже тільки вирівняна з російською «пеламіда».
При цьому в тлумачний словник за інерцією потрапила неспотворена форма.
ПАЛАМИДА, и, жін. Промислова морська риба родини скумбрієвих. Відколи себе пам’ятав [Сашко], батьки його жили в злиднях і їли раз на день юшку з бичків або смажену паламиду (Юрій Смолич, Світанок.., 1953, 20).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 20.
Очевидно, російська форма через Е постала під впливом латини, а впроваджена в українську номенклатуру була з мотивів російськоорієнтованого «інтернаціоналізму».
