Своєї ганебності боялись вони
Дивились далеко у зорі,
І щоб досягти тієї краси
купалися радісні в крові.
Далеко-далеко небесна краса,
чужими руками не візьмеш.
І марно дивитись в чужії уста,
ганьбою величність не приймеш.
Своєї ганебності боялись вони
Дивились далеко у зорі,
І щоб досягти тієї краси
купалися радісні в крові.
Далеко-далеко небесна краса,
чужими руками не візьмеш.
І марно дивитись в чужії уста,
ганьбою величність не приймеш.
От буває таке відчуття, коли багато людей є у житті , але вони приходять і тихо зникають (чи не тихо), а ти завжди залишаєшся один… Один з своїми думками, страхами , спогадами….
ходжу туди-сюди, вивертаю кишені, розкидаю крихти минулого містом.
Боюсь я не достатньо розбираюсь в поезії щоб дати конструктивний відгук,та ви створили щось по-справжньому зачіпаюче.
От буває таке відчуття, коли багато людей є у житті , але вони приходять і тихо зникають (чи не тихо), а ти завжди залишаєшся один… Один з своїми думками, страхами , спогадами….
ходжу туди-сюди, вивертаю кишені, розкидаю крихти минулого містом.