Своєї ганебності боялись вони
Дивились далеко у зорі,
І щоб досягти тієї краси
купалися радісні в крові.
Далеко-далеко небесна краса,
чужими руками не візьмеш.
І марно дивитись в чужії уста,
ганьбою величність не приймеш.
Своєї ганебності боялись вони
Дивились далеко у зорі,
І щоб досягти тієї краси
купалися радісні в крові.
Далеко-далеко небесна краса,
чужими руками не візьмеш.
І марно дивитись в чужії уста,
ганьбою величність не приймеш.
Про любов, що ніколи і не була любов'ю. Про гріх, що, зрештою, завжди омивається кров'ю. Про любов, що переростає у біль. І про біль, що переростає у ненависть
Дана поезія покликана задуматись про щастя, як про ту частинку життя, що повинна бути всюди - в кожній молекулі повітря.
Боюсь я не достатньо розбираюсь в поезії щоб дати конструктивний відгук,та ви створили щось по-справжньому зачіпаюче.
Про любов, що ніколи і не була любов'ю. Про гріх, що, зрештою, завжди омивається кров'ю. Про любов, що переростає у біль. І про біль, що переростає у ненависть
Дана поезія покликана задуматись про щастя, як про ту частинку життя, що повинна бути всюди - в кожній молекулі повітря.