Своєї ганебності боялись вони
Дивились далеко у зорі,
І щоб досягти тієї краси
купалися радісні в крові.
Далеко-далеко небесна краса,
чужими руками не візьмеш.
І марно дивитись в чужії уста,
ганьбою величність не приймеш.
Своєї ганебності боялись вони
Дивились далеко у зорі,
І щоб досягти тієї краси
купалися радісні в крові.
Далеко-далеко небесна краса,
чужими руками не візьмеш.
І марно дивитись в чужії уста,
ганьбою величність не приймеш.
У вірші йдеться про спостереження за людьми, їхніми емоціями та внутрішнім світом. Автор порівнює людей з маленькими звірятами, які сплять всередині, підкреслюючи їхню вразливість і потребу в увазі. Вірш також торкається теми болю і надії, закликаючи не втрачати віру.
Втечею від небажаного, може слугувати будь-що. Ховатися можна за скелями, дерев'яними уступами, та будинками в пошуках ковтку, для переведення серця
Боюсь я не достатньо розбираюсь в поезії щоб дати конструктивний відгук,та ви створили щось по-справжньому зачіпаюче.
У вірші йдеться про спостереження за людьми, їхніми емоціями та внутрішнім світом. Автор порівнює людей з маленькими звірятами, які сплять всередині, підкреслюючи їхню вразливість і потребу в увазі. Вірш також торкається теми болю і надії, закликаючи не втрачати віру.
Втечею від небажаного, може слугувати будь-що. Ховатися можна за скелями, дерев'яними уступами, та будинками в пошуках ковтку, для переведення серця