Роби більше, досягай успіхів, живи повноцінним життям, бери участь у всьому, будь активним та привітним. Стань кимось зручнішим, аніж тільки собою. Ось головні слогани продуктивної реальності.
Я більш ніж впевнена, що ви бачили сотні дописів у соціальних мережах про продуктивне життя і те, як круто бути продуктивним. Яскраві, голосні, привабливі, і ще безліч епітетів, якими я можу описати слогани продуктивного життя. Що ж такого в цих слоганах, що привертають наш погляд та слух?
Наш мозок зосереджений на пошуку відмінностей у подібних подіях, спогадах або інших об'єктах, на які ми спрямовуємо свою увагу. Він відбирає відмінності порівняно з тим, що вже знає, і залишає лише їх. Таким чином, він зменшує кількість того, що потрібно запам'ятовувати “тут і зараз”. Ось тут криється причина наших “шкідливих” думок, які рідко призводять до гарних рішень. Ми шукаємо відмінностей між тим, що маємо, та тим, чого не маємо.*
*більш детально в минулому довгочиті “Дійсність чи уява? Чому ми завжди думаємо, що робимо замало?”.
І звісно, всі заклики до продуктивного життя провокують вас тим, що обіцяють “краще життя”, ніж у вас було раніше. На цьому етапі стає схоже на фінансову піраміду, чи не так?
Ми вже розібралися з цим, а тепер питання виникає: чому саме "продуктивне" життя і про що взагалі йдеться на увазі? Якщо ви введете запит у пошукач слово "продуктивність", то побачите наступне:
Продуктивність (англ. productivity) — у широкому розумінні — здатність давати продукцію. Співвідношення між кількістю виданих товарів і/ або послуг і використаних для цього факторів виробництва.
Отже, у широкому розумінні і загалом, раніше дане визначення використовувалося у виробництві, що є логічним і зрозумілим. Однак, коли ми досягли моменту, коли стали сприймати себе (особистість) як предмет виробництва?
Така тенденція з'явилася ще на теренах Європи та набула там шаленої популярності, а в сучасній Україні такий стиль життя прийшов під впливом європейських тенденцій. В даний час популяризується майнфулнес, що є набагато кращою альтернативою, оскільки цей напрямок спрямований на збереження та бережливе ставлення до власних ресурсів та почуттів. Напрямок майнфулнес орієнтований на особистість, а не працівника.
Але чи можна впевнено стверджувати, що ще в часи УРСР на наших територіях не поширювалося продуктивності у гіршій своїй формі? Звичайно, таке поняття було присутнє, але воно було більш відоме як "продуктивність праці" і стало основою індустріалізації в СРСР. У той період нашої історії існувала різна форма мотивації для підвищення продуктивності на всіх рівнях. Спойлер: на нижчих рівнях мотивація для українців не була навіть трохи корисною (навіть без згадування штучного голодомору, який настиг нашу націю), а складалася з погроз, фізичних покарань та смертей - ось основа мотивації для українців у ті часи.
Так чому зараз ми, як вільні люди у суверенній державі, самі обмежуємо себе рамками умовного рабства до чужих очікувань та сподівань, коли немає жодних панів? Чи чекаєте ви, що вам будуть висловлювати "дякую" та лестити вам? Якщо так, то спочатку задайте це запитання самим собі: чи вартує ваше повне виснаження та весь ваш час примарне отримання лише кількох почесних слів чи статуеток.
Так що ж означає бути “продуктивним”? Все просто:
Стань кимось зручнішим для інших, аніж тільки собою.
Якщо заглибитися в більш вузьке розуміння "продуктивності" і те, як я його загалом інтерпретую, то це відображає можливість особистості продукувати.
Кожна особистість щось продукує протягом життя - щось добре, щось погане, щось на грані відкриття або щось не зрозуміле. Загалом, не так важливий вплив, головне - це продукування чогось нового. Якщо ви зараз уявили собі написання книг, наукових дисертацій або відкриття, які змінюють світ - то ви не зовсім праві. Звісно, все раніше перераховане входить у список, але я мала на увазі щось буденне та просте, як, наприклад:
Висловлення власної думки після перегляду новин, книги, фільму та іншого;
Вкладання власних ідеалів у процесі виховання дитини;
Надання своїх, не завжди звісно, але експертних порад;
Написання посту у соціальних мережах або підтримка якогось руху в мережі;
Приєднання до спільноти та обмін думками під час спілкування в ній;
… та багато-багато іншого.
Даний список можна було б продовжувати безперервно, і головна думка, яку я намагаюсь висловити, полягає в тому, що будь-яка діяльність, що проходить через особистість, є вже створенням чогось нового. Адже людина не є машиною і здатна допускати помилки, відхилятися від ідеалу та вносити щось своє до кінцевої форми будь-чого.
Тож кожен з нас продукує щось, але існує питання про якість нашого продукування. Проте, цю проблему легко виправити - занурюйтесь у тематику, читайте, дивіться та дискутуйте більше. Адже, лише розвиваючись - розвиваю!
Маю надію, що після прочитання ви станете натхненними та розпочнете просувати українську ідею у світ, а не намагатиметесь уподібнюватись до машини, просто для задоволення вашого керівника чи оточуючих. Ви є унікальною особистістю, і саме Ви самі є цінними. Пам'ятайте це.
