Скільки століть я пройшов,
У цих рядках я зростав.
Там я блукав, там любив,
З потічком думку ділив.
Плив я крізь гомін села,
Й перше кохання текла.
Про нього спів у пісні,
Я відпливу — хоч у сні.
Хочу тебе віднайти,
Де ми росли із трави.
Де кріпак жив, та не зник —
Став легендою навік.
Текст про глибокі емоції, втрати та спогади. Він передає відчуття смутку і самотності, коли тіло і душа переживають труднощі. Відстань між людьми створює напругу, але спільні спогади допомагають зберегти зв'язок, навіть у важкі часи.
Описується мрійлива подорож у далекі гори за океан, де панує атмосфера свободи і єдності. Вогнище символізує тепло і затишок, а танець без слів відображає глибокі емоції та зв'язок між людьми. Головним є те, що для щастя потрібна лише людина з музикою в душі
У вірші йдеться про трансформацію почуттів, де герої відмовляються від страждань і обирають любов і тепло. Проте, незважаючи на це, вони відчувають, що темрява все ж наближається, і їхній шлях веде до невідомості.
Моєму другові Джокеру, із вдячністю і безмежною любов'ю до нього в його житті і в його смерті.
Моєму другові Джокеру, із вдячністю і безмежною любов'ю до нього в його житті і в його смерті.
